Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог
Ставить прогнозы
и выигрывать
Быть участником
фан-зоны
Прийшла офіційна новина, що Бражко і Булеца повертаються з Зорі в Динамо. Дивись тут.
Ну що ж - чепчики летять до хмар і лунко грають фанфари. Бо це посилення Динамо. Мабуть… А чи мабуть.
Давайте подумаємо без зайвого захоплення новиною. Куди і на яке місце повернуться Бражко з Булецою?
Бражко – це опорний півзахисник.
Реванш відбувся. Відбувся таки. Корявенький, незграбний, неоковирний, але все-таки відбувся. І це перше головне.
Друге головне, без якої реваншу, на мою думку, не було б.
Своєчасна заміна. І не Матвієнка…. То що Матвієнко знову зіграв на троєчку з мінусом, то його заміна напрошувалось сама собою.
Дивлячись вчора перший тайм гри нашої збірної з північномакедонцями, мене не залишало відчуття, що я переглядаю дежавю дворічної давності, що цей матч вже грався, грався в такому самому руслі, а балканці знову нас виносять, як виносили команду Шевченко на першості Європи в 2021 році 17 червня 2021 року.
Добавлю те, що не дописав в попередньому посту.
Коли писав, то здавалось, що це не тема посту, а нині думається, що все ж таки не дописав.
Нині у мене крутиться питання: якщо склад команди, що вийшов з перших хвилин на гру з Німеччиною є основою збірної, то я не бачу як в неї може вписатись Буяльський, де гратиме Малиновський, та той же самий Русин, що блискуче проявив себе в чемпіонаті.
Питаю себе: чи отримав насолоду від вчорашньої гри нашої збірної. Звичайно, що отримав. Коли б ми ще вели в рахунку 3:1 проти чотирикратних чемпіонів світу до 83 хвилини. Та ніколи.
Коли ми вигравали у німців до 91 – ї хвилини. Та ніколи.
І якби не було правила про компенсований час то чисто арифметично ми б нарешті обіграли бундестім.
Спочатку цитати.
Андрій Богушевський: «Ну як "Динамо зберегло ввесь склад"? Де Пена, Вербіч, Вітіньо -три людини які грали фактично на одній позиції, заміни яким не знайшлось. Ми грали одним флангом».
Ярослав: «Хіба в нас ніхто не пішов з легіонерів? Хіба Забарного не продавали взимку, а він ще навіть не встиг навіть зрівнятись з Миколенко»
Це коментарі до мого попереднього посту.
Коли перед початком цього чемпіонату майже 100 відсотків експертів, навіть ті, кого я поважаю, та навіть Бурбас, в один голос заявляли, що Динамо вже чемпіон, я чрмусь почав перейматись сумлінням, бо пам’ятав народну мудрість: « Не кажи «гоп» поки не перескочиш».
Так, Динамо, на відміну від Шахтаря, зберегло минулосезонний склад.
Все тече і майже ніщо не змінюється.
Про арбітраж з далекого 1949 року. Газета "Советский спорт", №5, 15.01.1949 рік.
Вчора не мав можливості написати пару фраз про гру киян з моряками (хоч які вони нині моряки). І вже пізно ввечері, читаючи коментарі, звернув увагу на те, що більшість дописувачів чихвостять киян і в хвіст, і гриву. Може так і потрібно нині, та я ж хочу сказати два слова на захист динамівців. Бо за лісом негативних оцінок потрібно помітити і те нове, що, як мені здається, народжується в Динамо.
Цей пост не про Динамо.
Динамо з Шовковським виграло з матчі з трьох. Чесно - молодці. І якщо гра з Металістом було прогулянкою, хоч про нею багато писалось, як про звитягу, то матчі з Ворсклою та Кривбасом дались динамівцям нелегко. Тому й молодці.
Але я так, як мабуть і ви, колеги, не помітив нічого нового в грі Динамо.
