Пользователи → Dynamo-75 → блог

Закончились очередные мучения «Динамо» в матчах еврокубков. Кажется, что можно на эмоциях написать гневный блог с требованием отставки Семина. Только эмоций то и нет. Такие игры не вызывают особых чувств.   Четыре выездных матча Лиги Европы «Динамо» сыграло под копирку. Боязнь соперника, отсутствие агрессии в атаке,  добровольная сдача инициативы и Нинкович в качестве «спасителя родины». В результате две ничьи и одно поражение в матчах группы. И это с такими соперниками как «Литекс», «Маккаби», «Бешикташ», полурезервный состав «Сток Сити». Семин своей осторожностью не оставил «Динамо» шансов. Наверное, все соперники были ошарашены подобной милостью «Динамо».

Что же дальше? Уверен, что Игорь Суркис Семина не снимет. Лидерство в чемпионате, время на построение команды и все в этом духе. Только Семин не изменится. Игорь Михайлович, может, стоит рискнуть, ведь стыдно оказаться менее дальновидным футбольным менеджером, чем женщина, которая только недавно пришла в этот бизнес.

Президент Оболони Александр Слободян уволил главного тренера Сергея Ковальца. Результаты третьей киевской команды и впрямь катастрофические. За первый круг ни одной победы и заслуженное последнее место. Виноват ли в этом главный тренер?

Читать полностью →

-->

Начало нового сезона. Новая эмблема. Новые надежды. Первая победа. Легкая истерика в стане главного конкурента. Самая сложная  дорога за все годы в групповой турнир Лиги чемпионов. Удачный дебют нового форварда. Что этот сезон принесет больше: разочарований или успехов?

Хочу поделиться своими размышлениями о перспективах любимой команды.

Трансферы. Пополнение.

Пап Диакате (Лион, вернулся из аренды, 27 лет). Возвращение сенегальского центрального защитника для многих стало неожиданностью. Травмы Михалика и Алмейды, нестабильность Хачериди способствовали  возвращению в состав, уже было списанного защитника. Кроме того, сам Диакате не был столь убедителен, чтобы сподвинуть руководство Лиона на выкуп его контракт у Динамо. Имея неплохие данные, Диакате нестабилен, за парой тройкой классных матчей может последовать оглушительный провал. С другой стороны сенегалец игрок довольно квалифицированный, один из немногих в составе Динамо кто играл в плей-офф Лиги чемпионов. Принести пользу Динамо Диакате, который провел 6 матчей за Лион в прошлогодней Лиге чемпионов, конечно способен. Повторный дебют в матче с Шахтером сенегальцу удался, хотя уже во втором матче с Металлистом Пап организовал мяч в свои ворота. Будем надеяться, что удачных матчей у сенегальца будет значительно больше.

Лукман Аруна (Монако, 1,5 млн. евро, 20 лет). Двадцатилетний центральный полузащитник довольно удачно влился в состав Динамо, благодаря умению работать с мячом добавил вариативности игре Динамо в середине поля. Дебютировал неплохо, как проявит себя на протяжении всего сезона - посмотрим. Во всяком случае, 1,5 млн. евро должен окупить.

Браун Идейе (Сошо, 9 млн. евро, 22 года). Одного матча для однозначной оценки способностей Брауна недостаточно, но за один тайм успел стать главной надеждой болельщиков Динамо. Уверен, в премьер-лиге забивать Идейе будет исправно, очень бы хотелось, чтобы усилиями нигерийца мы попали в Лигу чемпионов и там не затерялись.

Карлос Корреа (Фламенго, вернулся из аренды, 30 лет). Многие на этом сайте считают Корреа классным игроком. Я к таким не отношусь. По моему мнению, Карлос посредственный игрок, что он и доказал в матчах Лиги чемпионов со Стяуа и Лионом. В перспективы Корреа пробиться в состав не верю.

Фернандо Ади (Металург Д, взят в аренду, 20 лет). Мощный нигерийский форвард сумел чем-то приглянуться Семину. Однако уверен, найдется не много смельчаков, которые готовы поставить на то, что Ади вытеснит из состава Идейе, Милевского, Шевченко и Кравца.

Состав.

По моему мнению, команда получила не плохое усиление в каждую линию, Диакате, Аруна, Идейе способны усилить игру команды. Кстати, все футболисты с чемпионата Франции. Однако нельзя сказать, что с приходом этих игроков исчезнуть все слабые звенья в составе команды.

Семин использует схему игры с четырьмя защитниками в линию, двумя центральными полузащитниками оборонительного плана, двумя крайними полузащитниками, оттянутым нападающим или центральным полузащитником атакующего плана и, наконец-то, появившимся в Динамо центрфорвардом.

На мой взгляд, наиболее уязвимые места в составе Динамо являются:

    1)     Правый фланг защиты. Данило Силва старательный игрок, но он не является игроком высокого уровня. Не слишком разнообразен в атаке, недостаточно надежен в защите. Матч с Александрией провалил. Он напоминает мне Юрия Дмитрулина, только головой Силва играет чуть лучше. Бетау способен заменить Силву при защитных действиях, но в атаке он выглядит просто катастрофически плохо.

2)   Фланговые полузащитники. Олег Гусев, кажется, вошел в период зрелости. Не обладая сверхъестественным дриблингом, он способен за счет напора и скорости обострить игру. Андрей Ярмоленко теряется в матчах с серьезным соперником. Да и среднее количество ТТД не соответствует современным требованиям. Схема игры Динамо возлагает на  крайних полузащитников требования по созданию остроты в атаке. И нельзя сказать, что в этом компоненте мы смотримся очень здорово. Но главное, что  Гусев и Ярмоленко не имеют альтернативы. Нинкович медлителен, Еременко эффективнее в центре. Алиев … лучше не будем о грустном.  

3)     Левый защитник. Горан Попов освоился в команде. Перестал играть строго на вынос. В матче с металлом совершил больше всех обводок в команде. Не очень хороший симптом. Он все делает правильно, надежен, практически не проигрывает единоборств, вверху вообще не проигрывает. Но македонец заложник того, что правый защитник Динамо тоже не имеет достаточного  уровня мастерства, чтобы эффективно действовать в атаке. А в современном футболе добиться позитивного результата без атак фланговых защитников чрезвычайно трудно. Способный заменить Попова  Каддури, пока не вышел на необходимый уровень готовности.

4)     Центральные защитники. Травма Тараса Михалика серьезная потеря. Пара Юссуф – Диакате, Диакате – Хачериди, Юссуф – Хачериди пока не производят впечатления сверхнадежных. Айила Юссуф значительно проигрывает себе семилетней давности. Тогда приобретенный за 300 тысяч долларов полузащитник  с первых матчей стал демонстрировать действительно классный футбол. Достичь 120 ТТД с приемлемым браком в 20 % было для Юссуфа привычным делом. Да и гол мог забить. Сегодня Айила сохранил тактическую выучку, приобрел опыт, но куда-то улетучилась скорость, резкость. Для 26 лет такие метаморфозы произошли рановато. На месте центрального защитника действует неплохо, но повторюсь это уже не тот игрок европейского уровня. Евгений Хачериди имеет неплохие физические данные, скорость не помешало бы иметь повыше, но этот недостаток Женя компенсирует ростом, достаточно техничен, но психологически не стабилен. Если бы Женя играл все матчи, как с Англией, за ним бы охотились ведущие клубы Европы. Пап Диакате. См. выше. Пожелаю Диакате избежать травм. Есть надежда, что со временем Семин найдет оптимальное сочетание, которое обеспечить достаточную надежность.

5)     Центральный полузащитник оборонительного плана. Многие причисляют Вукоевича к незаменимым игрокам. Но если взглянуть беспристрастно, то эффективность действий Огнена не впечатляет. Не достаточная агрессивность в обороне, сумма ТТД в матчах с серьезным соперником редко превышает 70-80 при необходимых минимальных 100. Проблемы с техникой, не способность придержать мяч, отдать обостряющий пас в атаке. То ли дело Юссуф семилетней давности: в матче с Реалом был красавчиком. Но увы, остались только воспоминания. Еременко выглядит гораздо лучше, однако не достаточно, чтобы компенсировать недостатки хорвата.

Нам предстоит очень трудная дорога в Лигу Чемпионом. Неудобный, достаточно мастеровитый Рубин, с тренером который как раз умеет использовать слабые места соперников. В следующем отборочном раунде вообще можно попасть на монстров в виде Баварии или Арсенала (ох уж этот Венгер со своими вечно перспективными). Очень надеюсь, что Семин сумеет компенсировать недостатки, обеспечить усиление игры, игроки покажут свой уровень мастерства, а кое-кто и приятно удивить. Мы попадем в Лигу чемпионом. Надеюсь, что ради этой цели нам не нужно будет жертвовать всем сезоном. При всем уважении к Пинколини, не хотелось бы повторить весенний опыт, когда после первого матча с МС куда-то исчезли силы у игроков. Думаю, болельщики Динамо уже соскучились по чемпионству.  

-->-->

Приветствую Вас уважаемые болельщики!

Не претендуя на способности разложить на молекулы такое сложное явление как футбол, поведу речь об анализе игры с помощью цифр, пресловутых технико-тактических действиях (ТТД). Сегодня анализом матчей с помощью компьютерных технологий ни кого не удивишь. Естественно, что существуют множество концепций цифрового анализа футбольных матчей. Для полноты представления о математике футбола предлагаю осуществить путешествие во времена, когда еще не было персональных компьютеров.

Интернет источники называют разных изобретателей ТТД. В Украине считают таковым Анатолия Михайловича Зеленцова, россияне утверждают, что ТТД разработаны в московском институте физической культуры, с романтичным названием  ГЦОЛИФК. По моему мнению, такие заявления со стороны россиян не соответствуют действительности. Методику научного подхода к подготовке футбольных команд, несомненно, была впервые применена в конце шестидесятых – начале семидесятых Валерием Лобановским в Днепре и Олегом Базилевичем в Шахтере. Сам Зеленцов говорит, что идея создания научно-исследовательского центра родилась в далеком 1968 году.

В методике Зеленцова – Лобановского ТТД являлась не только статистической оценкой деятельности футболиста, но важным элементом для моделирования тренировочного процесса.

С подачи бывшего футболиста «Спартака», а ныне футбольного аналитика Александра Бубнова в средствах массовой информации опоминается две методики подсчете ТТД - «спартаковская» (она же «бесковская») и «киевская» («по Лобановскому»). Сейчас же каждый руководитель ставит перед своими статистиками порой весьма оригинальные задачи. Но сам подсчёт в принципе не изменился. Сколько футболист получил передач, сколько отдал, куда отдал — вперед, назад или поперек, сколько из них точно, сколько неточно, сколько раз вступил в единоборство и так далее до бесконечности. Главными числами в этих подсчетах являются количество совершённых ТТД и процент брака. Для разных ампула эти числа разнятся.

По Бескову выходит, что центральный защитник должен был делать 70—90 технических действий, допуская 12—14% брака, крайние игроки обороны — 90—100 ТТД (16—18%), опорный полузащитник 90—110 ТТД (18—20%), крайний полузащитник — 100—115 ТТД (17—19%), нападающий — 60—80 ТТД (20—25%). Всего же команда должна выполнять за матч порядка 800 ТТД при допустимом браке не более 20%. С передачами тоже всё не просто - количество передач вперед должно было быть втрое больше; чем назад и поперек. Бесков эти данные взял не с потолка, а после подсчета ТТД у ведущих игроков мира. Марадону считали, Круиффа и даже Пеле по старым записям.

Маленькое отступление. Показатели технико-такических действий команд в финалах двух главных клубных турниров Европы. «Барселона» — 1165 при 14,3% брака, а «Порту» — 887 при 32,8 процентах. Хави в матче с «МЮ» сделал 184 ТТД при (6,5% брака), Лионель Месси — 165 (11,5%), Андрес Иньеста — 145 (8,2%) и Серхи Бускетс — 124 (16,1%)!

«Динамовская методика» разработана была в знаменитой в узких кругах лаборатории киевского «Динамо», бессменным руководителем которой был Анатолий Зеленцов. Это, пожалуй, был первый научный центр, работавший исключительно на футбол. И именно в здании, расположенном не в Конча-Заспе, как многие думали, а в центре Киева, обрабатывались результаты жестких физических и психологических тестов, которые проходили футболисты. Разрабатывали не только теорию, но и, например, специальные приборы на фотоэлементах, которые с дистанции автоматически могли фиксировать скорость футболиста, — по тем временам настоящее ноу-хау.
Именно в этой лаборатории и была придумана формула для подсчета эффективности футболиста на поле. Выглядит она достаточно просто

А = 1/n (-->А1"/-->А1'+А2"/А2'+..+Аn"/Аn')

Но, естественно, требует некоторых пояснений. А1', А2' и так далее — это то количество ТТД, которые данный футболист может физически выполнить, а также показатели метаболизма обеспечения выносливости и скорости, уровень сократительной способности мышц и сопротивляемости их утомлению, скорость специального игрового мышления и бог знает чего еще, что мог придумать Лобановский. Эти параметры определяются заранее для каждого футболиста индивидуально в ходе специальных тестов. Лобановский их назвал «желаемая модель» . А1", А2" и т. д. — это количество ТТД и прочие данные, показанные этим же футболистом в данной конкретной игре, — «фактическая модель». Разделив второе на первое, получаем оценку работоспособности игрока в данном матче.
В этом основное различие между Бесковым и Лобановским. Бесков оценивал действия своих игроков, сравнивая их с показателями ведущих футболистов мира. Лобановский — сравнивая то, что сделал его футболист за матч, с тем, что теоретически мог сделать.

О лаборатории Зеленцова есть довольно интересный блог нашего коллеги по сайту десятилетней давности: http://old.dynamo.kiev.ua/Opusy/robot3.htm

Приятно осознавать, что методика Зеленцова – Лобановского была уникальной и именно Динамо являлось первопроходцем в этой области. Думаю, что наивная статья британского журналиста приведенная в блоге http://dynamo.kiev.ua/user/ExplorerYG_fkDK/63085.html#comment-1023008 вызвала бы у ВВЛ снисходительную улыбку.

На сегодняшний день цифровые характеристики деятельности футболистов применяются многими тренерами и специалистами. Есть достаточно большое количество программных продуктов подсчитывающих показатели футбольных команд. В большинстве клубов используется английский Prozone. Мода на статистику пришла из Америки, где в профессиональных лигах по различным видам спорта аналитика развита на высоком уровне. Даже болельщики, благодаря СМИ, воспринимают спорт через призму цифр. Подавляющее большинство баскетбольных болельщиков знают процент попадания с игры Леброна Джеймса, а хоккейный среднее количество силовых приемов за матч Овечкина. Именно статистика определяет размер контрактов игроков НБА и НХЛ.

Было бы любопытно узнать имелась ли статистика  ТТД  перед заключением контракта с Андре, Бертольо и «свежими» Брауном Идейе и Лукманом Аруной?

Вітаю Вас шановні уболівальники!

Всі ми з нетерпінням чекаємо початку фінального турніру Чемпіонату Європи серед молоді (U-21), який пройде з 11 по 25 червня на полях Данії. Суперниками збірної України на груповій стадії будуть команди Чехії, Англії та Іспанії. Нагадаю, що за підсумками Чемпіонату Європи будуть визначені учасники Олімпійських ігор в Лондоні, куди окрім англійців потраплять три європейські команди.

Календар матчів молодіжної збірної України:

12 червня 2011

Чехія            19:00          Україна

Стадіон: Viborg, Viborg (DEN)

15 червня 2011

Україна        21:45          Англія         

Стадіон: Herning, Herning (DEN)

19 червня 2011

Україна         21:45         Іспанія

Стадіон: Herning, Herning (DEN)

Трансляція матчів на каналі «Футбол».

Сьогодні я хочу поділитися інформацією про першого суперника збірної України - молодіжну збірну Чехії.

Пройшовши на одному диханні відбірний цикл ЧЄ-2011, чеська "молодіжка" сподівається повторити тріумф 2002 року і знову завоювати престижний трофей.

Збірна Чехії, яка відсвяткувала перемогу на чемпіонаті Європи-2002 серед молоді, а до цього в 2000-му дійшла до фіналу, після виходу у фінальний турнір поточного розіграшу сподівається знову підкорити континентальну вершину.

У 2007-му чехи також дісталися фінального раунду, але тоді не змогли вийти з групи. Цього разу підопічні Якуба Доваліла з оптимізмом дивляться у майбутнє, оскільки у десяти відбірних матчах відсвяткували дев'ять перемог. З усіх учасників кваліфікації тільки чехи ні пізнали гіркоти поразки, набравши у двох поєдинках з чинними чемпіонами - німцями - чотири очки. В плей-офф були подолані греки (3:0,2:0). Збірна Чехії пропустила лише чотири м'ячі, що є найкращим показником відбірного циклу.

В квітні 2011 року лише збірна Франція змогла перервати 16 матчеву безпрограшну та 6 матчеву переможну серію чехів.

Серед переможених чеською командою є і збірна України. В листопаді 2010 року команди зіграли товариський матч в містечку Угерське-Градіште. Павло Яковенко не міг задіяти в тій грі всіх найсильніших, в той час як склад збірної Чехії був близький до оптимального. Чехи перемогли з рахунком 2:1 (голи: Вошахлік, 7, Кадлець, 40 – Петров, 83). Українці провалили перший тайм і якби не майстерність Максима Коваля, рахунок міг бути більш неприємним. У другому таймі чехи збавили оберти і нашій команді вдалося вирівняти гру. Наприкінці зустрічі Денис Гармаш міг зрівняти рахунок, але його удар прийняла на себе стійка воріт.

У команді Доваліла є гравці котрі мають досвід виступів в національній команді. Це захисники Онджей Мазух (22 роки, Андерлехт, трансферна вартість за даними сайту trasfermarkt.de – 3,5 млн. євро), Марек Сухі (23, Спартак Москва, 3,8 млн.), півзахисники – Лукаш Маречек (21, Андерлехт, 1,3 млн.), Ян Моравек (21, Кайзерслаутерн, 2,5 млн.), форварди Вацлав Кадлец (19, Спарта, 3,5 млн.), Томаш Пекхарт (22, Спарта – Нюрнберг, 1,6 млн.).

Крім того є ще нападник Лаціо Либор Козак (22, 2,0 млн.), котрий зіграв в цьогорічному сезоні в серії А – 19 матчів (6 голів + 2 результативні передачі).

Але головну ставку Доваліл в нападі робить на Пекхарта, котрий забив у відбірному турнірі дев'ять м'ячів, незважаючи на той факт, що наразі 21-річний форвард перебуває далеко не в найкращій формі. Взимку він на правах оренди перейшов із "Яблонця", де зіграв першості Чехії 15 матчів (11 голів), в "Спарту", за яку провів тільки сім матчів, але забив чотири м'ячі. Щоправда, наприкінці поточного сезону нападник вже уклав чотирирічний контракт із німецьким "Нюрнбергом". "На щастя, щоразу, виходячи на поле, він створював загрозу воротам суперника, - сказав Доваліл. - Наше завдання - виграти медалі й пробитися на Олімпіаду".

Нинішній успіх чехів не можна назвати несподіваним, оскільки Доваліл довго будував нинішню команду. З багатьма гравцями він працював і раніше. Наприклад, у 2006 році збірна Чехії серед юнаків до 17 років, за яку грав Пекхарт, під керівництвом нинішнього наставника пробилася у фінал, а через два роки у віці до 19 років дісталася півфіналу.

«Ми вийшли у фінальну стадію на правах найсильнішої збірної відбірного циклу, але це вже в минулому, - відзначив тренер в інтерв'ю UEFA.com. - Потрібно дивитися в майбутнє. Ми ставимо перед собою завдання пробитися в півфінал. Зробити це буде дуже важко, адже наша група значно сильніша, ніж квартет А. Утім, я думаю, що ми впораємося з цим завданням.»

Збірна Чехії не має в складі зірок подібних до Недведа або Чеха, поступається суперникам по групі за даними сайту trasfermarkt.de в загальній вартості своїх гравців  - 27,425 млн. євро, Іспанія – 160,9 млн., Англія – 82,275 млн., Україна – 37,1 млн. Але в організації гри, зіграності ланок команда Доваліла є мабуть однією з найсильніших на чемпіонаті. Перемога в першому матчі є дуже важливою за стратегією турнірної боротьби. Тому в стартовому матчі збірну України очікує справжня битва, в якій головне результат. Побажаємо нашій збірній успіху і перетворити «групу смерті» в «групу життя».

Как сообщает газета СЭ в Украине, полузащитник ЦСКА Алан Дзагоев, позволивший себе нелецеприятные высказывания в адрес главного тренера Леонида Слуцкого после замены в финальном матче Кубка России переведен в дубль. Это дало повод некоторым СМИ распространить информацию о скором переводе Дзагоева на правах аренды из ЦСКА в Аланию. "Для подобных слухов нет абсолютно никаких оснований", - коротко ответил на вопрос корреспондента "СЭ" по этому поводу президент "Алании" Валерий Газзаев.

Предложение для "Динамо" приобрести опального армейца. Дзагоев один из самых талантливых российских игроков, способен созидать на поле, универсален может действовать в центре и фланге полузащиты,  на позиции оттянутого форварда.

Приветствую Вас уважаемые болельщики!

К четырехматчевому противостоянию Барселоны и Реала приковано внимание всего футбольного мира. Думаю, вам будет интересно ознакомиться с разбором игры от  интернет портала zonalmarking.

Стартовые составы

Жозе Моуринью должен был перестраивать свою защиту в связи с потерей Рауля Альбиоля. Серхио Рамос передвинулся в центр, и Альваро Арбелоа вышел на правый фланг защиты. Моуринью также решил сыграть без ярковыраженого центрфорварда – Карим Бензема был заменен на  Meсута Oзила, который действовал ниже справа. Рональдо начал на острие.

Карлесом Пуйолем не рискнули во второй раз, таким образом, Хавьер Маскерано переместился на место центрального защитника, где он играл пару раз совсем недавно. Хосе Пинто заменил Виктора Вальдеса в воротах. Остальной состав Барсы был без сюрпризов.

Игра начиналась очень интересно – было много фолов  вначале, несколько  стычек между игроками, и такое начало задало ритм противостоянию в целом. Это, конечно, было на руку мадридскому Реалу – который стремился разбить естественный ритм Барселоны и сделать игру с большим количеством единоборств.

Реальный прессинг.

Тактически, мадридцы немного озадачили соперника, начиная прессинговать Барселону в вначальной стадии атаки в центральной зоне. Пепе, превосходно сыгравший опорника  в выходные, поменялся ролями с Хаби Алонсо – так, пока Алонсо сидел между линиями в системе 4-1-4-1, Пепе использовал свою энергию и силу в прессинге, особенно против Чави Эрнандеса.

Это сразу стало приносить плоды Реалу. Мимолетная Барселона выглядела очень тускло в первом тайме, Хави был отрезан от партнеров. Барса попыталась выйти из под прессинга, бросая Бускетса в защиту время от времени и переключаясь на 3-4-3, но они столкнулись с той же самой проблемой – они не могли доставить мяч вперед до нападающего трио, и Лионель Месси опускался все глубже и глубже в поисках мяча, что естественно снижало  угрозу воротам Мадрида.

Игра нападения

Отсутствие Месси в заключительной стадии было особенно очевидно, потому что Давид Вилья был катастрофически не  в форме, и Педро Родригес не был намного лучше в первой половине игры. Трудно вспомнить Барселону, создающую возможность поразить ворота в первой половине.

Реал выглядел значительно предпочтительнее в первом тайме. Их тактика была рассчитана на быстрый отбор мяча и попытках ловить Барселону на контратаках – и это полностью сработало в начальный период игры. Роналдо постоянно смещался на правый фланг, при этом он уводил из центральной зоны Жерара Пике, а Пепе, возвышался над  Дани Алвесом, не давая ему начинать атаки. Моуринью безусловно переиграл тактически Гвардиолу в первом тайме.

Вторая половина

Было странно, что во втором тайме Реал, снизил давление и начал играть менее остро. Во многих играх для Реала является естественным, что с течением матча (особенно на этой стадии сезона в конце игры), интенсивность действий футболистов  действительно немного снижается. Однако, это выглядело как преднамеренная тактика, как будто Реал заманивал Барселону, чтобы создать больше свободных зон в защите каталонцев и наконец то воспользоваться этим.

Очевидная опасность в этой стратегии состоит в том, что Барселона навязывала свою игру. Месси, почти незаметный в начальный период игры, стал ключевым игроком, взяв на себя бразды управления игрой. Чави и Андрес Иньеста стали намного чаще пересекаться с мячом, продвигая его в переднюю линию и создавая угрозы.

Ключевые противостояния

Первая половина была настолько обоюдоострой, что было трудно выделить ключевые противостояния, во  второй половине можно выделить самые определяющие.

Соперничество Иньесты против Хедира было содержательным  соревнованием. Работа Хедиры состояла в том, чтобы закрыть Иньесту, но он был также настоящим центральным полузащитником, который стремился принести пользу впереди, таким образом, казалось, что голевой шанс может быть создан одним из игроков, атакующим из глубины.

Педро перешел  с правого фланга на левый и начал переигрывать  Арбелоу, несколько раз угрожая воротам Реала. Он выглядел гораздо свежее  Вильи, и это также открыло пространство для Адриано – рывки которого, Озил пару раз проспал.

Педро даже забил гол, но он был отменен из-за положения вне игры. Барселона играла с большей шириной во второй половине, мы увидели классическую Барселону.

Левый фланг атаки Барселоны стал ключевым полем битвы, и Озил был заменен Эммануэлем Адебайором, после чего  Рональдо перешел направо. Основной задачей этой замены было усиление нападения – на поле появился настоящий центрфорвард – но она также помогла  защите Реала. Рональдо заставил Адриано меньше думать об атаке, и у Барселоны стало меньше остроты с левого фланга.

Это была единственная замена, что удивительно для такой упорной игры, ни один из тренеров не решился использовать свежие силы  со скамьи запасных.

Дополнительное время

Дуэль Рональдо против Адриано стало теперь ключевым противостоянием матча. Рональдо был близок к открытию счета в матче, когда Пепе прессинговал Хави и помог выиграть мяч, Алонсо выиграл подбор и перевел мяч на фланг, Рональдо на скорости прошел Адриано и выстрелил по воротам, на этот раз мимо.

Рональдо в конечном счете взял верх над бразильцем – но это было в воздухе, а не на земле. Анхель  ди Мария опередил Алвеса и подал в штрафную, где Рональдо нанес неотразимый удар головой.

При счете 0:1 Гвардиола  не смог переломить ход матча. Давида Вилью заменил Ибрагим Афелай. Но Реал, сел всей командой глубже в защиту. Барселона действительно нуждалась в большем количестве игроков в штрафной, но у Гвардиолы  не оказалось в распоряжении настоящего центрфорварда. Реал не играл на пределе сил – он  выглядел в дополнительное  время очень уверенно.

Заключение

Тактическая победа для Моуринью – он использовал Пепе в середине поля для прессинга, использовал Рональдо в качестве центрфорварда, и нарушил игру Барселоны, лишив ее тотального преимущества в владении мячом.

Barca была хороша между 45 и 70 минутами, но Реал сумел отстоять ворота  в этот период.

Главная стратегия Реала состояла в том, чтобы получить мяч, играть как можно быстрее, растягивая оборону Барсы, и в результате создали три реальные возможности для взятия ворот (момент Пепе в начале и два момента Рональдо в дополнительное время), подопечные Моуриньо , все таки, создали больше голевых возможностей чем Барселона.

Позволю от себя добавить несколько наблюдений.

Одним из ключевых в матче стала борьба на фланге между Ди Марией и Дани Алвесом. Игра Барсы в атаке во многом зависит от действий правого защитника. Анхелю Ди Марии благодаря мертвой хватки в защите и активности в атаке удалось практически полностью нейтрализовать Алвеса. Кроме того именно аргентинец выдал решающую передачу на Рональдо.

Я ни когда не видел такое выражение лица у Гвардиолы как в конце дополнительного времени. Моуриньо удалось озадачить Пепа и получить психологическое превосходство перед матчами Лиги чемпионов. Продолжение следует. Нас ожидает праздник футбола высочайшего уровня.

Поздравляю всех болельщиков Динамо с победой! 

Матч с Манчестер Сити доставил множество позитивных эмоций. Сбалансированная игра команды Семина принесла результат в первом свидании с "самым богатым" клубом мира. Киевляне сделали хороший задел перед ответной игрой. Радует не только результат, все игроки Динамо действуют очень уверенно, с чувством собственного достоинства. Если удастся сохранить подобное психологическое и физическое состояние до мая, то можна смело замахнуться на победу в Лиге Европы.

Андрей Шевченко снова показал свой высокий класс. Забитый мяч стал для Шевченко 67 в рамках еврокубковых турниров. Это позволило Шеве приблизиться к лидеру Раулю.

МестоСтрана Игрок                     Голы Игры Соотношение  Дебют в Европе     Клубы

1                 Рауль                       71  142                 0.50                 1995                  "Реал" , "Шальке"

2          Филиппо Индзаги      70 112                  0.63                 1995             Парма , Ювентус , Милан

3           Андрей Шевченко     67  136                 0.49                 1994     "Динамо" Киев , Милан , Челси , Милан

4         Герд Мюллер               62 [7] 69                 0.91                 1967          Бавария Мюнхен

4        Рууд ван Нистелрой     62   88                  0.70                 1998    ПСВ , "Манчестер Юнайтед" , "Реал" , Гамбург

6       Хенрик Ларссон                59 106                 0.55                  1996    "Фейеноорд", Селтик , Барселона , Манчестер Юнайтед , Хельсингборг

7       Тьерри Анри                      59 139                 0.42                  1996   Монако , Арсенал , Барселона

8  Эйсебио                                 54 [8] 73              0.73                  1961      Бенфика

9    Алессандро Дель Пьеро 53 126               0.42                 1995      "Ювентус"

10    Альфредо Ди Стефано 50 60           0.83                 1955      "Реал"

Этот матч стал для Андрея 136 в реестре еврокубковых турниров. Что является 9 показателем в истории.

Место  Страна   Игрок                                 Игры   Голы  Соотношение Дебют в Европе   Клубы

1                 Паоло Мальдини                   168  3               0.02               1985                     Милан

2               Кларенс Зеедорф                  152  15            0.10             1993   Ajax , "Сампдории" , "Реал" , Интер , Милан

3                  Рауль                                        142 71            0.50             1995     "Реал" , "Шальке"

4               Оливер Кан                               141    0             0.00            1993 Карлсруэ , Бавария Мюнхен

5             Роберто Карлос                        141  20            0.14            1995 Интернационале " , "Реал" , "Фенербахче"

6              Луиш Фигу                                   140 28             0.20            1991 Спортинг Лиссабон , Барселона , Реал Мадрид , Интер

7           Тьерри Анри *                             138 59             0.43             1995 Монако, Арсенал , Барселона

8             Хавьер Дзанетти                      138  4             0.03             1995  Internazionale

9           Андрей Шевченко                     136 67             0.49              1994  "Динамо" Киев , Милан , Челси  

Что не имя то легенда. Приятно видеть в такой компании нашего Андрея. Пожелаю Шевченко продолжать радовать своих почитателей, а недоброжелателей заставить прикусить языки.

-->

Вчерашний матч подарил огромное количество позитивных эмоций. Повторный  дебют в Динамо Киев  удался Юрию Павловичу на славу. Эмоции до сих пор не утихли. Провести трезвый анализ довольно сложно. Но я все таки попытаюсь поделится  с болельщиками клуба своими впечатлениями о первых результатах работы Семина в Динамо.

Для себя я выделил пять позитивных моментов.

1)      Старые добрые 4-4-2. Газзаев попытался  привить Динамо модную в Европе ныне схему 4-3-3. Сбалансированной игры по этой схеме за полтора года мы так и не увидели. Ответ на вопрос, почему достоин написания не одного тома исследований. Семин вернулся к схеме 4-4-2. По результату одного матча конечно нельзя судить об эффективности тактических схем. Но в четверг, действуя по схеме 4-4-2 киевлянам удалось обеспечить относительную надежность в обороне (Куарежма все таки в одиночку потрепал нашу защиту) и повысить вариативность атак. Милевский и Шевченко дополняли друг друга, а не выглядели  медведями в одной берлоге. Как выразился Шевченко, динамовцы стали действовать компактней. У киевлян получалось создавать численное большинство в атаке, при этом не проваливаясь в обороне.

2)      Физические кондиции. Если честно я уже и забыл, когда Динамо действовало на высоких скоростях все 90 минут матча. Винченцо Пинколини пока хорошо выполняет свою работу. Особенно радует физическая форма Шевченко и Милевского. По моему мнению, Артем очень продуктивно сыграл в атаке, постоянно навязывая борьбу защитникам соперника, нередко выходя победителем из этой борьбы, а какие передачи выдал на Ярмоленко (начало второго тайма) и Гусева (конец игры, хорошие физ. кондиции, эпизод с пенальти).

3)      Стандарты. Три гола после подач со стандартом. Видно, что это отработанные стандарты. Все три раза главное действующие лицо Шевченко, наверное, лучший из динамовцев по игре головой. Конечно, доля везения есть, Семин Америку не открыл, но кто мешал отработать то же самое предшественникам.

4)      Игра ветеранов: Шевченко и Шовковского. Играли с прытью молодых, но имея при этом уже огромный опыт.

5)      Работа над ошибками предшественника. Тренер по физподготовке, отсутствие конфликтов, надеюсь не только сейчас, «а-ля Алиев, Базилевич и другие», заинтересованность, надеюсь не показная, работой по подготовке резерва.

Естественно, по одной игре невозможно сделать далеко идущие выводы о будущем Динамо при Семине. К тому же Бешикташ не лидер европейского футбола. Глоток свежего воздуха успеха мы получили. Помня, и о победах 4:1 над Спартаком  и  3:1 над Рубином, пожелаю,  Юрию Павловичу, не повторить 0:2 от Шерифа и превзойти 1:2 от Порту, 0:1 от Арсенала, 1:2 от Шахтера.

Терміни проведення матчів не дозволяють робити далекосяжні висновки про можливості  збірної України. Зрозуміло, що на початку лютого демонструвати футбол високої якості нашим футболістам неможливо.  Але дозволю поділитися з вами власними роздумами про гру збірної на кіпрському турнірі.

Юрій Калітвінцев неодноразово заявляв, що час кадрових експериментів залишився в минулому, в 2011 році за збірну будуть грати найсильніші. Вже після матчу зі шведами Юрій Миколайович сказав, що вже визначилися 80 % гравців на яких буде робитися ставка. Давайте спробуємо визначити основу збірної за Калітвінцевим. Зі збірними Румунії і Швеції наша збірна розпочинала матч за схемою 4-4-2 з двома опорними півзахисниками.

Воротарі: Андрій Пятов і Олександр Шовковський. Воротар «Шахтара» вже давно є першим номером збірної. Ще з часів Олексія Михайличенко. СаШо багато хто вже списав на берег, але блискавична гра в серії пенальті, не тільки припинили всі балачки про закінчення кар’єри в збірній Олександра, але й змусила засумніватися в без альтернативності  першого номера для Пятова.

Центральні захисники. Калітвінцев робить ставку на пару з «Шахтаря» Чигринський – Ракицький, об’єктивно найсильнішу на сьогодні в Україні. Але проблеми збірної з крайніми захисниками заставляють міркувати над доцільністю переведення Ярослава на лівій фланг захисту. На мій погляд, такий хід підсилить атакуючий потенціал команди без значної втрати надійності в захисті, Михалик здатний вдало замінити Ракицького в парі з Чигринським. Турбує відсутність рівноцінної заміни цим трьом захисникам. Олександр Кучер має достатньо досвіду виступів за збірну, але йому важко демонструвати стабільно високий клас, тим більше, що в Шахтарі він теж запасний. Євген Хачеріді потерпає від проблем психологічного плану, йому поки що не вдається вийти на свій рівень осені 2009 року.  Андрій Русол досвідчений боєць, але через відсутність швидкісних даних тренери збірної не часто викликають його до лав команди.

Крайні захисники. Мабуть одна з найбільших проблем нашої команди. В сучасному футболі ефективність атакуючих дій команди залежить від активності в атаці хоча б одного крайнього захисника. В матчі зі збірною Румунії тренерський штаб збірної вирішив  проблему правого захисника,  за рахунок переводу на це місця номінального півзахисника Олега Гусева. Таке рішення не є винаходом Калітвінцева, це неодноразово робили попередники на тренерському містку збірної. Гусев дуже продуктивно зіграв на місце захисника, значно підсиливши гру команди в атаці. Він здатний виконувати великий обсяг тактико-технічних дій, забезпечуючи надійність в захисті та гостроту в атаці. Завдання тренерів збірної відпрацювати систему страхування зони правого захисника силами центрального захисника і опорного півзахисника. Уже заради того, що б випробувати Гусева на місці захисника,  можна сказати, що кіпрській турнір пройшов не даремно. На мою думку, Олег Гусев, це український Філіп Лам. Залишається побажати тренерам відшліфувати систему взаємозаміни гравців збірної, а само Олегу уберегтися від травм. Інші претенденти на позицію правого захисника, поки ще не досягли необхідного рівня гри. Федецький і Мандзюк відзначаються непоступливим характером, але частенько виглядають безпорадно коли в них опиняється м’яч. Не даремно, Федецький практично в усіх матчах є лідером збірної за браком. Найкращі крайні захисники світу здатні виконувати до 120-130 ТТД за матч. Середній показник Артема і Віталія не перевищує 70-80.  Є ще молодий Богдан Бутко, але у нього практично відсутній досвід гри на високому рівні, хоча до Євро ще є час щоб його набути. На мою думку, більш перспективно попробувати на місці правого захисника Бутка ніж знову і знову експериментувати над Федецьким і Мандзюком. Василь Кобін якось не помітно втратив той запал, який був в його грі після переходу в Шахтар. Можливо, Кобін знизив до себе вимоги, вирішив вдовольнитися малим. Якщо він не зуміє переломити ситуацію, то не дождеться не тільки виклику в збірну, а й програє боротьбу за право вважатися дублером Срни та Раца в Шахтарі Кривцову, Шевчуку або тому ж Бутко.

Лівій захисник Металіста Олександр Романчук коли знаходиться в оптимальних кондиціях здатен демонструвати досить якісний футбол, але часті травми заважають йому прогресувати. Рівень гри на турнірі Віталія Федоріва не дозволяє йому претендувати на місце основного гравця збірної. Ігор Ощипко, Олег Польовий гравці приблизно одного рівня, але  цей рівень поки що не відповідає рівню конкурентоздатної збірної. Приходиться констатувати, що на сьогоднішній день ветерани Несмачний і Шевчук, мабуть, залишаються кращими лівими захисниками українського футболу. Тому можливо мав би сенс перевід Ракицького на фланг, тим більше, що на цій позиції Ярослав досить впевнено діяв в команді Михайличенка.

 Опорні півзахисники. Зараз ми маємо трьох достатньо кваліфікованих опорних півзахисників: Тимощука, Степаненко, Ротаня. Крім того на даній позиції може зіграти Тараса Михалик. Є досвідчений і досить високої кваліфікації Олексій Гай. Анатолій Тимощук єдиний український  гравець , який грає в європейському гранді. Радує те, що на сьогодні Анатолій відвоював постійне місце в складі мюнхенців, хоча грає не опорника, а центрбека. Клас Тимощука не піддається сумніву, головне, щоб в 2012 році у нього була постійна ігрова практика в клубі.  Судячи з інтерв’ю у Анатолія залишилися досить напружені стосунки з ван Галем. Хоча прямий конкурент ван Боммель перейшов в Мілан, Баварія придбала опорника бразильця Густаво.  З іншого боку така гостра конкуренція не дозволяє Тимощуку розслабитись, та змушує всіх не байдужих до Анатолія та Баварії поважати його стальний характер.

Тарас Степаненко також відзначається цілеспрямованістю. Перехід в Шахтар дозволив йому отримати досвід матчів Ліги чемпіонів та перейти на новий більш високий рівень гри. Все тепер залежить від самого Степаненко, у Тараса є всі підстави вирости в опорника світового рівня. Що не може не радувати прихильників збірної України.

За підсумками турніру залишив приємне враження Руслан Ротань. Досвідчений гравець Дніпра продемонстрував досить солідну, розважливу гру. Поступаючись Тимощуку і Степаненко в руйнівних можливостях, Руслан переважає їх в конструктивних діях, в здатності віддати гострий пас.

Мабуть, разом з воротарською, позиція опорного півзахисника найбільш якісно укомплектована в збірній. Єдина вада те, що наші опорні півзахисники більш орієнтовані на руйнування, немає в Україні своїх Пірло чи Швайштайгера, тому постає необхідність  шукати інші шляхи підсилення атакуючої гри.

Крайні півзахисники. Схема гри збірної України в матчі зі збірною Румунії передбачала наявність лише одного крайнього півзахисника – Євгена Коноплянку на лівому фланзі. За зону правого півзахисника відповідали колективними зусиллями Гусев, Алієв, Девіч. Фізична форма Коноплянки не дозволила йому продемонструвати все своє вміння. Крім того, сама схема гри збірної України викликає ізоляцію крайніх півзахисників. Так було в матчах з Швейцарією, Швецією, частково з Румунією. Причиною цьому повільний перехід з оборони в атаку, Коноплянка, Ярмоленко, Морозюк отримували м’яч коли суперник вже вибудував оборону. В сучасному футболі серйозного суперника неможливо обіграти з статичного положення. Збірній бракує швидкісних контратак, коли крайній півзахисник вривається в вільну зону або обігравши опонента загострює ситуацію. Більшість атак збірної розвиваються занадто повільно, отримавши м’яч перед фланговими гравцями виростає двоє-троє гравців суперника. Щоб добитися результату в позиційній атаці необхідна  допомога крайніх захисників. Повторюся, що в цьому  компоненті наші захисники за виключенням  Гусева, не надто вправні.

Слідкуючи за підготовкою Динамо, помітно, що Андрій Ярмоленко перебуває в непоганій формі, але в матчах за збірну йому не вдалося себе проявити. На мій погляд, Коноплянка і Ярмоленко, мабуть, найбільші наші надії на домашньому Євро, саме прогрес в грі Євгена і Андрія  здатен підвищити творчий потенціал нашої збірної. Поки що хлопці не пройшли етап становлення, вони ще не стали ключовими гравцями команди, вони залишаються тими, що подають надію. Яскраві проблиски в грі змінюються відходом в затінок.  Будемо сподіватися, що клубні тренери Сьомін і Рамос, тренери збірної допоможуть Андрію і Євгену заграти в сучасний європейській футбол. В статистичному вимірі це більше 100 ТТД, більше 5 точних передач в штрафний майданчик, не менше 3 ударів по воротах за матч. Для досягнення таких показників необхідні не тільки бажання і робота самих гравців, а прискорення гри збірної, використання пресингу, переводів м’яча з флангу на фланг, застосування довгих передач.

Матчі кіпрського турніру засвідчили, що Микола Морозюк, Денис Олійник мають достатній потенціал, щоб в разі необхідності підмінити на флангах Ярмоленко і Коноплянку. Крім  того залишається відкритим питанням, де ефективніше для команди використовувати  Олега Гусева.  

Центральний півзахисник. На кіпрський збір тренерський штаб збірної викликав єдиного гравця цього амплуа Олександра Алієва. Маючі проблеми з підготовкою до сезону Олександр своєю грою не вразив. Схема гри нашої збірної поки ще не вибудувана. Багато фахівців сумніваються в можливості Алієва стати ключовим гравцем в середині поля. На мій погляд, ми не настільки багаті на футбольні таланти, щоб відмовлятися від послуг такого гравця. Перебуваючи в добрій формі Алієв постійно несе загрозу воротам суперника, тому необхідно використовувати сильні сторони Олександра. Розмови про те чи є він «класичним» плеймекером необхідно залишити журналістам.

Крім того в Україні є два гравці здатні задавати тон атакуючої гри збірної, як кажуть «вести гру». Це Артем Мілевський і Андрій Шевченко. На мій погляд, необхідно перестати роботи з Мілевського центрфорварда і дати йому можливість проявити свої найкращі якості: вміння зачепитися і притримати за м’яч, обіграти суперника на малому просторі, віддати гостру передачу. В принципі приблизно в такий футбол грав Артем в Динамо при першому приході Сьоміна.

Проблеми Шевченко - це його фізичний стан. Андрій втратив швидкісні дані, але таким футбольним інтелектом на сьогодні в Україні не володіє жоден гравець. Єдине, що необхідно перестати робити з Шеви і жвеця, і жнеця. Часи коли принцип гри збірної зводився до «назнаєш що робити з м’ячем - грузи на Шеву» пройшли. На мій погляд, Шевченко здатен приносити користь, як на місці центрфорварди, так і відтягнутого нападника. Але при цьому необхідно розграничити функції Шевченко і Мілевського. Поки що, на мій погляд, виходить що ми маємо двох відтягнутих форвардів, а діяти на вістрі атаки нікому. Це проблема не тільки збірної, а й Динамо. При цьому звісно зменшується атакуючий потенціал, центральні захисники суперників почувають себе дуже вільно, тому що гра максимально відсунута від їхніх воріт.

На турнірі нарешті вдалося проявити свої кращі якості Марко Девічу. Опинившись в досить складній ситуації в Металісті, Марко проявив себе, як справжній професіонал. Девіч здатен внести в гру нестандартність, хоча він не являється  класичним бомбардиром.

Виклик Артема Кравця – це аванс, підтримка талановитого хлопця, якого замучили травми. Радує те, що Сьомін здається серйозно налаштований розкрити здібності Кравця.

На мій погляд, на сьогодні є 17 гравців на основі яких можна будувати конкурентноздатну збірну: Пятов, Шовковський, Чигринський, Ракицький, Михалик, Гусев, Тимощук, Степаненко, Ротань, Алієв, Коноплянка, Ярмоленко, Олійник, Морозюк, Мілевський, Шевченко, Девіч.

Всім іншим як тим хто був викликаний на кіпрський збір, так і тим хто з різних причин не був присутнім (Селезньов, Мандзюк, Назаренко, Воронін, Худобяк, Кожанов, Гай, Кобін) необхідно намагатися вийти на більш високий рівень гри.

 Не можна сказати, що в Україні є багато зірок європейського рівня, ми поступаємось багатьом командам в індивідуальній майстерності. Звісно за рік неможливо зробити якісний стрибок і опинитись в лідерах європейського футболу. Досягти успіху можливо лише завдяки відшліфованим колективним діям, максимальному використанню найкращих якостей, психологічному настрою, бажанню перемогти. Матчі зі збірними Шверцарії, Румунії, Швеції підтвердили, що наша збірна перебуває в другому ешелоні європейського футболу. При цьому ми не є лідерами цього ешелону. Збірні Іспанії, Німеччини, Нідерландів – це взагалі інший вимір. Ми поступаємось не тільки цим командам, але й не чім не перевершуємо команди класу Швейцарії чи Швеції.

Але впадати у відчай я підстав не бачу. Необхідно спокійно працювати, вірити в свої сили і добиватися прогресу колективних дій команди та індивідуальної майстерності гравців. Для цього необхідно визначитися з головним тренером збірної.

В Україні так вже склалося, що призначення тренера збірної є політичним рішенням. Призначення Маркевича було компромісним кроком, але  практика засвідчила, що власні інтереси для більшості значно вагоміші за інтереси країни. Крім, того ФФУ вкотре наступила на граблі сумісництва. В результаті ми втратили час для підготовки команди. Сьогодні необхідні рішучі кроки, вольові рішення. Але в виконкомі ФФУ є люди котрих більше цікавить не виступ збірної України на Євро-2012, а власна кар’єра. Замирившись з тим, що Суркіса не вдасться усунути до 2012 року, вони намагаються максимально зашкодити його діяльності. Тому на перший план виходить не здоровий глузд, а політична боротьба. Нам залишається лише сподіватися, що найближчим часом буде все таки призначено головного тренера, який доб’ється успіху на Євро-2012.

Не зважаючи на різні погляди та уподобання, я вірю, що в 2012 році вся Україна буде підтримувати свою збірну, а футболісти нашої національної команди нададуть привід для гордості українському народу.