Пользователи → Blackmore → блог

Чесно кажучи, дійсно дістало... ну чому в людей така коротка пам'ять!? Пояснюю.

Читать полностью →

Прошу не сприймати мій блог як намагання принизити живу легенду радянського та українського футболу, це лише  спроба аргументувати свою думку.

Отже, Блохін. Монументальна особистість вітчизняного спорту,  фантастичний футболіст, справжній Динамівець, "Голден Болл - 75". Найуспішніший тренер української збірної, який просунув національну команду до вісімки найкращих команд світу. А це показник.  Тому загалом нема нічого дивного в тому, що багато хто з вболівальників бачить саме Блохіна в якості головного тренера Динамо Київ. Успіх першої збірної  -  як перший аргумент на користь кандидата. Крім того, вихованець Динамо, учень Лобановського... динамівські традиції... харизма... і т.д. і т.п.

Як на мене, в даному випадку треба перш за все розглядати здобутки Блохіна як клубного тренера, а вони, здобутки ці, вельми непоказні. Кубок Греції з Олімпіакосом у 1992 році. 3 роки очолював цей клуб (з 1990 по 1993), потім були ПАОК (двічі), Іонікос (теж двічі), АЕК. Ніде більше року не затримувався. Як виняток - два періоди по три роки в Іонікосі (1994-97 і 1999-02). І все. За 12 років у Греції - один кубок країни.

 Далі був тріумф зі збірною, після якого пішов працювати головним тренером ФК Москва. Там теж попрацював рік, далі не протримався. У 2007 році (до Блохіна) клуб посів 4 місце в чемпіонаті Росії, а рік потому Блохін залишив москвичів на 9 позиції. Правильно, "Після - ще не означає внаслідок", але чомусь здається, що ОВБ теж "доклав рук" (звісно, ненавмисно, але ж...) до цієї відносної невдачі. Щоправда, частково компенсувавши це півфіналом Кубку Росії.

 У 2009 році разом з Балем поїхав до Одеси влаштовувати кепські справи місцевого "Чорноморця". В якості "спортивного директора". Що це за формулювання таке нечітке? Вибачте, але в житті не повірю, що максималіст Блохін їхав туди, аби порпатися в адміністративних папірцях. Отже, і там не склалося, ба навіть стало гірше - клуб взагалі вилетів до першої ліги. Все це ви знаєте і без мене.

Резюмуючи. Блохін - тренер-спринтер, що здобуває результат у короткотривалих турнірах кубкового формату, де найвагомішим чинником командної гри є не стільки тактика, не кажучи про стратегію, скільки мотивація, психологія та фізична підготовка. "Запалити" гравцям очі, "накачати" психологічно, збадьорити - це дійсно вміння Блохіна. Але якщо говорити про збірну, то ці якості дієві проти суперників калібру Саудівської Аравії, Тунісу, Швейцарії, та нехай навіть і Греції. В матчах проти більш майстерних опонентів та більш винахідливих тренерів (Арагонес, Ліппі) Блохін, нажаль, нічим не виявив свою професійну винятковість. Повторюся, я дуже шаную досягнення Блохіна як тренера збірної, 2006-ий рік був дійсно неперевершеним для усіх нас, але від тренера клубу (тим більше, такого, як Динамо... Особливо такого, як Динамо) треба вимагати більшого, ніж просто вміння налаштовувати гравців на найближчий календарний матч. Я не знаю, чи це в змозі Блохіна. Сумніваюся. Хочеться помилятись, але поки ніщо не може похитнути моєї думки.

Кажуть, мовляв, Блохін - дядько суворий, відразу поставить на місце усіх наших перегодованих "зірок", змусить працювати на користь команди. Не певен і стосовно цього. Наприклад, до Сьоміна в команді був жахливий мікроклімат, але ЮрПалич прийшов і зумів його налаштувати і без гучних внутрішньокомандних "тьорок". Не можу нічого сказати про грецький етап кар'єри Блохіна (бо не знаю), але от в збірній пам'ятаємо конфлікт з Вороніним, в ФК Москва була постійна напруга між ОВБ та ключовими виконавцями-легіонерами (Максі Лопес, Бракамонте... Решта так само не надто підтримувала тренера). Чи став би непростий характер Блохіна вирішенням усіх психологічних проблем Динамо, важко сказати. Радше ні, аніж так. 

П.С. З іншого боку, ніхто не знає, скількома регаліями мусить володіти гіпотетичний тренер Динамо, аби стовідсотково усунути всі проблеми та підняти команду на якісно новий рівень. Як виявилося, перемога в Кубку УЄФА -2005 не стала запорукою успіху... Хтозна, може, достатньою буде перемога в Кубку Греції???  

Продолжается  беспредел империалистов на Чемпионате мира по футболу в ЮАР. Теперь абсолютно ясно, что весь чемпионат от начала до конца был задуман для унижения народов третьего мира т.н. "золотым миллиардом". Одной из важнейших задач мировой закулисы на чемпионате является как можно больнее унизить КНДР, чтобы максимально дискредитировать товарища Ким Чен Ира и Трудовую партию Кореи накануне процедуры передачи власти , согласно традициям, принятым в этой стране. 

Когда Коммунисты Петербурга разоблачили грязную игру спецслужб на Чемпионате мира, многие не поверили нам, высмеивали нас, несправедливо называли нас ортодоксами.

Оппоненты приводят в пример матч между КНДР и Кот-д,Ивуаром, как подтверждение объективности результатов команды народной Кореи на Чемпионате. Правда же состоит в том, что игроки сборной КНДР, по-видимому, давно убиты в секретных тюрьмах ЦРУ в Африке.

Спектакль с Кот-д,Ивуаром был , как и матч с Португалией, проведен офицерами из Сеула для закрепления впечатления о слабости футболистов в КНДР. Горькая правда состоит в том, что США готовят нападение на Корейскую народно-демократическую республику, и Чемпионат мира по футболу, призванный быть праздником мира и дружбы народов, стал на деле лишь пристяжным ремнем агрессии.

В понедельник  28 июня истекает ультиматум, выдвинутый  Коммунистами Петербурга ФИФА. Если федерация не выполнит условий КП и не проведет расследования происходящего на Чемпионате, а также переигровки всех матчей с участием новой живой команды из КНДР, не пропустит в плей-офф команду Южноафриканской республики, мы начнем бороться с Чемпионатом мира, как крупнейшей международной провокацией против освободившихся от колониализма стран. Подготовительные мероприятия уже начаты Центральным Комитетом нашей ленинской партии.

Идеологическая комиссия ЦК КП

Джерело: http:// kplo.ru

Коноплянка за досить короткий проміжок часу встиг стати одним з лідерів "Дніпра" - принаймні, в останніх матчах. Що хочеться відзначити в його грі? Перш за все - незвичну як для наших українських просторів техніку володіння м"ячем, в тому числі і на швидкості. Нечасто доводиться бачити, щоб український футболіст так здорово накручував опонентів! Також Євген класно бачить поле, вміє віддати точну передачу, вдарити - всі ті моменти, які дозволяють говорити про наявність таланту. Грає Коноплняка переважно лівого вінгера. Ви ж пам'ятаєте, який футболіст грає в Динамо на цій позиції? Так от, нікого не хотілося б образити, але мені здається, що потенціал у Коноплянки набагато вищий, ніж в Ярмоленка. Це видно хоча б по тому, як ці футболісти приймають та обробляють м'яч. М'які, але швидкі, "бразильські" рухи Коноплянки і  дерев'яненька техніка Ярмоли. У Коноплянки дуже важко без порушення відібрати м'яча, Ярмоленко в останніх матчах сам дарує його супернику. Здається, Коноплянка - один з небагатьох українців ЧУ, який за потенціалом міг би заграти в Динамо. Мабуть, зарано таке казати після кількох вдалих матчів, але хотілося б побачити цього футболіста в київській команді. 

Продовжую стояти на своїй позиції стосовно Газзаєва. Тренеру необхідний кредит довіри з боку президента клубу та особливо палких "вболівальників", які вже зараз закликають розігнати пів-команди на чолі з головним тренером, що нібито провів невдалу селекцію, програв Барселоні (ну як можна було програти Барселоні!!!????) і вижив головного кумира (а ще зовсім недавно - головного "гадьониша") київських фанів Олександра Алієва. Маячня. Знайдіть мені класного європейського тренера, який просто "з пелюшок" мріє очолити кохане Динамо, а тому відразу ж прибіжить, як тільки Суркіс свисне... Але мова зараз не про це. Газзаєв почав будувати нову команду, а тому позбавився непотрібних на його думку гравців ще влітку. Кадрова політика в цьому сенсі в мене не викликає заперечень. Крім одного. Маленького. Сумніву. Зараз поясню.

Газзаєв вже визнав, що декілька позицій потребують підсилення. На мою думку, найбільш проблемними є позиції центрального півзахисника-креативника та форварда-хижака, гравця вістря атаки, вибухного, швидкого, координованого та з гольовим відчуттям. Так от, мені здається, що, почавши будувати команду за своїм баченням, Георгіч трохи захопився і продав Бангура - гравця, який має усі ті якості, які тепер шукає Газзаєв у потенційно новому центрфорварді. Так, Ісмо був іноді аж надто егоїстичним на полі, частюка його гра залежала від настрою і т.д. Проте він швидкий, пластичний, володіє дриблінгом на швидкості та має оте метафізичне гольове відчуття. В принципі, Ліга Чемпіонів показала, що іноді дуже не вистачало гравця саме такого плану. Мілевський, попри його талантіще, не такий, Шева, мабуть, теж, та й вік дається взнаки, а Кравець поки "сирий". Поділіться враженнями з цього приводу, тільки закликаю свою думку чітко обгрунтовувати, а не захлинатися слиною, доводячи, що Газзаєв розвалює команду.