Другий день нікудишній настрій, другий тиждень нікудишня гра...
Швидко змінюється настрій вболівальника. Ще півтора року тому з приходом Сьоміна в мене з"явилась надія на гарну гру Динамо, а сьогодні я в деякій мірі в розпачі. Бо не бачу в клубі роботи над помилками.
Розумію, що критикувати значно легше, аніж щось творити, але разом з тим, вірю, що конструктивна критика корисна і має бути присутня.
Тому спробую без емоцій.
Розпочну з лідерства в команді. Переконаний, що лідером може являтися не той, хто регулярно гримає на своїх партнерів у випадку, коли ті припускаються помилок, а той, хто каже "Робіть як я" і РОБИТЬ. Зараз проглядається необгрунтована манія величі у двох гравців - Мілевського та Алієва. Було б неправильно недооцінювати їх вклад в досягнення клубу останнім часом, але ж і переоцінювати не слід. Згадується гра "Валенсія"-"Динамо", де за відсутності одного "пахана" (Мілевського), за відсутності психологічного тиску з боку "дєда" "вистрелив" Кравець. Гадаю, це була не випадковість, а закономірність. РЕЗЮМЕ: в команді немає справжнього лідера.
Конкуренція. Зараз її немає. І не через те, що лава запасних закоротка (гравців вдосталь), а через те, що не дають шансів цій лаві запасних. Хто не ризикує, той не виграє.Складається враження, що якби в принципі в футболі не існувало травм, то на лаву запасних Динамо нікого не саджало б. А навіщо? Адже ці 11 футболістів, що вийшли на поле, здатні в високому темпі зіграти всі 90+ і виконати всі поставлені задачі та здобути позитивного результату. Але дійсність така, що у кожного футболіста є свій ресурс, є фактор натхнення (йде сьогодні гра, чи не йде, не зважаючи на те, які враження він справляв на тренуванні перед матчем). З впевненністю можу сказати, що за Динамо не заб"є ані Ярмоленко, ні Зозуля, ні Гіл"єрме (в жодному офіційному матчі), якщо їм не надавати такого шансу. А ви прослідкуйте всі інтерв"ю з Сергієм Кравченко. В хлопця горіли очі, коли перейшов в Динамо. Тривалий час сидів на лаві запасних, але тривалий час в очах ще виднілася іскра. А останнє його інтервью показує, що існує реальна проблема - недовіра з боку тренера. В хлопця реально опускаються "ноги" зі всіма наслідками. А скільки ще таких футболістів у Динамо, які не потрапляють навіть у заявку на матч?
Про Гільєрме. Не секрет, що іноді вболівальники приходять дивитися на футболіста. На початку року з"явилась новина, що, накінець-то, купують перспективного футболіста для підсилення лінії нападу. Гаму було - достатньо. Розпалили інтерес до загадки. Ще більше розпалювала інтерес сума, за яку придбали гравця - рекордна, аж 15 "лімонів" американських. Називається "В цирк приїхали в гастролери". Афішу повішали, а актора не вивели (за винятком одного разу). Чому так? Виявилось, купували його завідомо травмованого. Скільки б потрібно було б вивалити за такого ж, але без травми? Скільки ж потрібно було б вивалити за такого ж, без травми, і щоб на сцену випускали? Особисто я, коли переглянув відеоряд з грою Гільєрме, був вражений його майстерністю. З"явився, я б сказав, нездоровий інтерес: а як він заграє в Динамо? Ладно, кошти не мої, тому за них байдуже. Але сезон підходить до кінця, і я переживаю, чи побачу Гільєрме в тих трьох матчах, що залишились в чемпіонаті.
Фізпідготовка та медики. В Динамо швидкісних футболістів можна перерахувати на пальцях трьохпалої руки. За один сезон через травми вибувало страшна кількість гравців.
Психологія. Звернув увагу на таку деталь: коли хлопці виходять на поле з установкою показати хорошу гру, їм вдається і показати цю хорошу гру, і здобути позитивного результату. Коли хлопці виходять грати на результат, то як правило, хорошої гри не показують, а останнім часом і позитивного результату не здобувають.
Щоб я зробив би, якби зараз опинився на посту головного тренера Динамо? Злив би решту матчів, але, накінець-то, почав награвати б новий склад без "зазвіздєвшихся".
