Писати коментарі
і повідомлення, а також вести блог
Ставити прогнози
та вигравати
Бути членом
фан-зони
Ліонська ганьба. Саме так назвав той матч Тато. Все-через рівень "гри" збірної України.
Ми виїжджаємо з Мазі вранці. На під'їзді до стадіону заблудились. Довелось запитувати дорогу у місцевих велосипедистів. Доїхавши, ідемо в супермаркет поблизу стадіону. Там до нас підійшов один із вболівальників і повідомив новину-на стадіоні буде Олланд, а тому-жодного алкоголю.
Вчора не розповів про одну вельми цікаву зустріч.
Уже коли ми повернулись з прогулянки Парижем, Тато та один з наших товаришів пішли до магазину. Тато потім розповідав, що їх розчув один дядько. Виявилося, що це емігрант із Тернополя. Тато та наш товариш достатньо довгенько з ним поговорили.
Деякими порадами цього дядька ми скористались п'ятнадцятого червня.
14 червня-перший день прогулянки Парижем. Був і другий-15 червня.
Дорогу від готелю в Нантеррі до Парижа долаємо пішки. Прогулянку столицею Франції починаємо з ділового центру-кварталу Дефанс. Головна його пам'ятка-Арка Дефансу:
У ірландського режисера Мартіна Макдона є дуже хороший фільм "In Bruges". У Росії, а згодом і в нас його назву переклали як "Залягти на дно в Брюгге". Цей фільм-один з моїх улюблених.
На 13 червня ми запланували прогулянку по Брюгге. Встаємо, як завжди, рано-вранці. Для початку ми йдемо шукати колег по поїздці.
2300 кілометрів-стільки ми подолали, для того, щоб підтримати збірну України.
Вранці 12 червня ми прокидаємося, вдягаємо форму нашої збірної (у нашого водія була стара ігрова форма, а в мене й одного з наших товаришів-вболівальницька), беремо з собою прапори, виїжджаємо з Брюгге і беремо курс на Лілль.
Під час подорожі доводилось часто зупинятися для того, щоб заправити авто. Одна з таких зупинок 11 червня принесла вельми цікаву зустріч. Але про все по черзі.
З Лодзі виїхали рано-вранці. Виїхали з проблемами-ремонтувався автобан і ми ніяк не могли знайти дорогу. Довелось питати місцевих. У відповідь місцеві нам сказали: "Rowno".
Блог у мене-історичний. Однак, не згадати про свою поїздку на Євро я не можу. Ця поїздка стала одним з найяскравіших спогадів цього року, а можливо й усього життя. Це будуть пости не скільки про футбол, скільки про те, який слід залишила ця подорож, враження від якої були двоякими. З одного боку-я побачив інший світ, що вже залишило певні враження, побував у таких містах, як Париж чи Брюгге, а найбільші враження залишили відвідини гробниці Наполеона та виставки "Наполеон на Святій Єлені".
Почну цей пост дещо незвичним чином-зі своїх спогадів.
Чотири роки тому я по своїх справах їхав на Гідропарк. На метро. Вагон, у якому я їхав, був незвичайним-він був стилізований під 1960 рік, коли метро в Києві лише з'явилося.
Сьогодні Київ без метро уявити важкувато. Пост, який я зараз пишу, буде про передісторію київського метро.
До Дня Захисника України
Всіх зі святом-Днем Захисника України! Оскільки сьогодні, насамперед, військове свято, то сьогоднішній пост буде присвячений військовій пісні-"Червоній Калині".
Питання авторства цієї пісні-дуже дискусійне. Дехто вважає, що автором пісні є поет Степан Чарнецький. Дехто-що автором "Червоної калини" є чотар (аналог командира взводу) Українських Січових Стрільців Григорій Трух.
