Пользователи → Jeep-Dynamo → блог

Є істини, в тому числі і футбольні, що не потребують доведення. Наприклад, не можна грати рукою, не можна з крота робити сокола, не можна з Барселони робити Баварію. Кожна команда має свій зрозумілий, більш-менш ефективний стиль гри, за який і люблять свою команду. Цей стиль потрібно тільки покращувати з доданням інших яскравих рис, які вдосконалюються і не суперечать природі клубу. А тут виходить, що хотіли з Джипа зробити Локомотив. Тільки не врахували, що Джип по Шпалам не їздить, а тільки переїжджає їх і крокує далі. Я розумію такі молоді команди як Шахтар, Метал, які тільки започатковують своє бачення футболу. Сміливо і надалі їм треба тільки вдосконалювати набуте і прийняте вболівальниками. І це буде і вже є їх історія. Одне із завдань президента не відходити від принципів гри. Вчора пан Рабінович хитро-мітко зауважив: «Кучука не віддам!». Багато залежить від тренера і він це розуміє. У нас в ДК вийшло непорозуміння, або фантасмагоричні сподівання. Та навіщо ж було «заходити в чужий монастир зі своїм уставом», навіщо так все позитивне відкидати, що було в минулому, не цінувати надбання школи Динамо, її традиції? Треба розуміти, що Локомотив – не Динамо. Чи гра Динамо, навіть за умови чемпіонства в Україні подобається нам і чи хочемо ми бути чемпіонами за такою нудною, однотипною грою впродовж 95% проведених матчів? А чи було соромно за програш від Баварії в Лізі Чемпіонів за часів Лобановського? Більше скажу…тільки за наявністю «Месій» на кожній позиції можна за рахунок нудьги на полі, обережній тактиці вигравати турніри. Та з’явиться менш зірковий «Леон» на кожній позиції, який за рахунок загальнокомандних дій переграє того «Месію». Я переконаний, що будь-який новий тренер має сповідувати стиль команди в яку його запрошують. Запрошувати закордонного фахівця, як Рамоса, не має сенсу. Стане собі так потехесеньку впродовж 5-ти років ломати і знущатися над командою. Може щось і вийде. Динамо – не Дніпро (хай вибачають фани Дніпра), бо має(в минулому) свій стиль і решта все «поза Динамівське» виглядає «інопланетним» тілом. Нажаль, так вийшло, що на чолі Динамо космічний Локомотив, а нам так хочеться земного Динамо. Почерк Динамо це:

Ось і закінчився сезон цього року для Динамо. В будь-якій справі є свої «+» і «-». Чого більше? Нажаль, мінусів. Залишилось тільки мріяти, жити минулими спогадами та бажати успіхів Динамо і всій Україні.

Не інакше як "хворобою чужого поля" можна назвати виступи команди на полях суперників. Ну, один раз – не гондурас, ну, другий матч зіграли в подібному ключі, а потім….
Загалом всі матчі евроліги відіграли в подібному стилі: Макабі, Беш, Сток, + Металіст на додачу. Грати в російську рулетку, або понадіємось на русское «авось» не лічить такому клубу як Динамо. З Металом, відверто, було везіння, що перевага була в 2 голи, і ті не вспіли ще забити – було таке враження. Так, могли і зберегти переможний рахунок з СС, але що було б з того…чи є перспективи у такої команди, яка відсиджується у захисті?

Футбольний дух на полі має нагадувати змагання середньовічних битв титанів – воїнів.

Перший тайм відіграли не погано. І тільки залишилось додати у другому, зіграти швидко і сміливо, включати періодично жорсткий пресинг. Так Ні, всі назад, на відбій, замість Шеви - Алмейда (авось повезет), хоча логіка підказували, що треба розвантажити захист, підсилюючи напад. Ан нет! Не повезло!
Дуже поважаю Сьоміна, як інтелігентну людину, психолога, але команда над усе! Тому і критика, пане Сьомін, тільки у вашу адресу…..тільки ваші настанови призвели до відверто безглуздих, кволих дій. Як можна пояснити такий психо-фізіологічний стан виконавців? Раніше всі цвяхи вбивав у Пінколіні, мовляв, що він такий за тренер з фізичної підготовки!? А виявилось, що вся причина у настрої на гру і додержанні обраної захисної стратегії. Щодо виконавців:
1. Шева. Чим можна пояснити відверте гальмування гри та відкиди-паси назад коли по ситуації треба було тільки вперед грати?  
2. Гусєв, Ярмола. - нашпиговані антидепресантами кволики. Таке враження, що штучно змусили гравців (треба ж тактики дотримуватись) обережно грати. Що буде з гончою собакою, коли не давати нагоди побігати вволю? Даруйте за таке порівняння.
3. Браун. Іноді добре, що російську не розуміє, бо теж грав би 10-м захисником, а так, один в полі - не воїн.

І, гадаю, і ще раз підкреслю, що тільки від тактики – своєрідного настрою на гру залежить ефективність дій на полі кожного окремого гравця. Так, наприклад, захисник може активно і фанатично грати «шашкою наголо» на вістрі і не справлятись зі своїми прямими обов’язками. І навпаки, свідками чого ми всі були, гравці групи атаки (Шева, Гусєв, Ярмоленко, Браун, як наслідок) просто випадали з атакувальних дій. Ті самі гравці при Блохіні зовсім по-іншому грають і будуть грати. 
Навіть Курбан Бердиєв зрозумів і почав прививати гравцям атакувальний футбол, бо це працює. 
Висновок один: треба змінювати малюнок гри. Мене відверто дратує «навколо футбольний» Металіст, але я почав захоплюватись грою цієї команди. І тут справа не в тому, що там більш кваліфіковані виконавці. В Динамо рівень індивідуальної майстерності теж на високому рівні. 
Чи є ще шанси побачити євро весну? Так, є! Але, чи потрібна така весна вболівальникам?

Щодо в"ю Сьоміна після матчу з О-ю....:"Динамо відмовилось від свого стилю-комбінаційної гри, стало грати довгими передачами...неточними"

 

навіть не знаю що додати...потрібен час...скоріше знаю, але не зараз - по гарячим слідам. Які ваші думки?

Дуже дивним виглядає провокація, бо по-іншому я не можу це назвати з боку пані... або передачі "Інший футбол". І це, коли Алієв набирає кондиції і виглядає чи не найкращим в збірній та Динамо, коли на підході Євро 2012, коли замість підтримки футболістів маємо скандальні відео та інше. Кому це потрібно? Чи бажання скандалу, замовних статей – грошей перевищує любов до футболу, своєї країни? 
Щось подібне було у далекому 1958 році. Був такий гравець – Едуард Стрельцов – радянський Пеле. З розповідей мого батька був генієм футболу і СРСР мали становитись чемпіонами світу.

«…Судьба-индейка: из центрфорвардов — в зеки 

За день до отъезда на чемпионат мира 1958 года четыре взрослых мужика, среди которых было три футболиста сборной СССР — Э. Стрельцов, М. Огоньков и Б. Татушин, погуляли на даче с девушками. Если без лирических отступлений — наутро появилось заявление от одной из девушек о том, что гражданин Стрельцов ее изнасиловал. Эдуарда не только лишили звания заслуженного мастера спорта и отцепили от сборной, уехавшей в Швецию на чемпионат, но и осудили на 12 лет. 

История эта изучена вдоль и поперек и современниками, и потомками. Но разобраться в ней до конца так и не удалось. Кто-то видит в этом деле волосатую руку КГБ, кто-то говорит о том, что Никита Хрущев хотел во что бы то ни стало наказать Стрельцова, чтобы другим неповадно было, кто-то приплетает к этой истории даже Екатерину Фурцеву, кто-то видит происки конкурентов по зборной и происки спецслужб других государств. Факт в том, что талантливейший футболист лучшие свои годы провел на лесоповале. 

Конечно, не надо было накануне ответственных соревнований гулять и пить, не надо было так настойчиво приставать к девушке. Но девушка тоже ведь была не малолетняя, не понимала, что ли: едет за город со взрослыми мужчинами. Не книжки читать едет, не ягоды собирать. И потом, прав писатель и футболист Александр Ткаченко, утверждающий: не было такой девушки или женщины, которая бы Эдику отказала. Но даже если все это отбросить, все равно слишком большое наказание за недоказанное толком преступление. 

Как бы то ни было, парень из подмосковного Перова, олимпийский чемпион 1956 года, сравнимый по таланту с самим Пеле, забивший в 1958 году 31 гол в 22 матчах, Эдуард Стрельцов превратился в 1958 г. в зека. 

На лесоповале тоже приходилось играть в футбол. Как-то матерые зеки поставили в команду к Стрельцову футбольных неумех, сами же стали играть жестко и жестоко, не жалея, били Стрельцова по ногам — дескать, посмотрим, какой ты великий футболист. Эдуард сначала стоял, терпел. Но потом вдруг взорвался и надавал противнику так, что после матча его подбрасывали в воздух (и ловить при этом не забывали)….»

Всім дякую за участь. Пропоную нову версію. Видалив: "гладіатор", "динамо".  Трохи додав змісту, змінив форму. Щодо мотиву. Вже є варіанти...і звучить як пісня дуже пристойно. Тільки треба якось озвучити....

Смолоскипи! –
                             До бою!
Всі ми прагнем! –
                            Двобою!
Наша кров! –  
                            Запалає!
Вболівай, і! –
                           Здолаєм!

Жовто-синій! -  
                            Наш колір!
Розквітай на! –
                            Просторі! –
В єдності! –
                           Перемога!
Наша віра! –
                          Від Бога!

Ми готові! –
                        До болю!
Україно,! –
                        До бою!
Ми готові! –
                       Померти!
Патріоти! –
                      Безсмертні!

Наготові! –
                        Герої!
Битися, і! –
                      Терпіти!
Славимось, і! –
                      Любити!
Україну!!! –
                      По крові!!!

Твоя сила! –
                         Незламна!
Перемога! –
                         За нами!
Вболіває! –
                        Країна!
Уперед!!! –
                        Україно!!!

В буквальному розумінні "смолоскипи" не слід розуміти. Це для пана під ніком Егошуа 69. Я вибачаюсь за оффтоп, але коли Єсенін «как жену чужую, обнимал березку»….але ж він не страждав на дендрофілію.

Якось, а точніше ніяково підтримує стадіон нашу збірну і в Києві на останньому матчі проти Болгар, і в Харкові – голосно, але беззмістовно, і в Донецьку – це окрема тема для обговорювання. Можливо Львів виглядає краще за всіх. Все в нас чудово: стадіони на підході, інфраструктура, футболісти на підйомі. А як справи із вболівальниками? Чому не співаємо разом патріотичні пісні, кричалки? Є в нас гімн України. І це чудово. А чи є в нас футбольний гімн України з простими до нього вимогами: 
- українською мовою (багатьом європейцям незрозуміло буде чути співи в підтримку національної збірної України, наприклад, удегейською мовою);
- патріотичний;
- простий за змістом - зрозумілий;
- ритмічний за темпом, щоб заводив і гравців, і вболівальників;
- войовничий за характером (усілякі «Журчат ручьи» або «Никогда не изменит тебе Небо футбольных звёзд, Где горит, как Млечный путь, Свет твоих надежд.» не підходять за настроєм)…..хіба що після матчу за келихом чаю.

Не за горами матчі на головній арені країни з німцями, потім Євро, нарешті фінал в якому гратиме Україна (за певними обставинами). Але чи гідні ми, вболівальники, фіналу? Хто керує процесом підтримки національної збірної на стадіонах і що для цього робиться? Пропоную на розсуд власну пісню - речівку. А простіше виконувати її перегуками між секторами + барабани в кінці кожної строфи.

Смолоскипи! – 
                               До бою!
І ми прагнем! – 
                               Двобою!
Наша кров! –  
                              Запалає!
Ворогів ми! – 
                             Здолаєм!

Жовто-синій! – 
                             Наш прапор!
В єдності! –
                             Перемога! –
Як один! –
                             Гладіатор!
Наша віра! – 
                             Від Бога!

Ми готові! – 
                           До болю!
Ми готові! – 
                          Померти!
Україно! – 
                         До бою!
Пам’ятай нас! – 
                         Безсмертних!

Твоя сила! – 
                         Динамо!
А серця! – 
                        Вся країна!
Перемога! – 
                       За нами!
Уперед! – 
                      Україно! 

І, давайте, пропонуйте свої варіанти, а також зміни до цього вірша, щоб справді народним був! Щодо «Динамо» в останньому куплеті, то тут слід розуміти це як швидкий процес руху вперед і тільки, а те що збірноутворюючою командою країни буде саме Динамо – то це реалії сьогодення і майбутнього Євро. Вболівальники ДК не будуть заперечувати. 
Було б ще гарно написати музику до неї і створити голосування щодо футбольного гімну України і зробити випробування проти германських племен вже в найближчому матчі.