лобановский

6 січня, 85 років тому, народився легендарний гравець і наставник київського «Динамо» Валерій Лобановський (1939−2002), під керівництвом якого наші футболісти досягли найбільших успіхів в історії клубу.

Читать полностью →

Сегодня родились такие личности:

Александр Головко (1972) — бывший украинский футболист. Легендарный защитник и капитан киевского «Динамо». Также выступал в составе симферопольской «Таврии» и китайской команды «Циндао Бейлэйт». Единственный футболист, который становился чемпионом Украины, защищая цвета двух разных клубов («Таврия» — 1 раз, «Динамо» — 7 — прим. ред.). Тренировал юношеские сборные Украины, молодежную сборную Украины. Трижды подряд признавался лучшим центральным защитником чемпионата Украины. Ныне главный тренер «Диназа».

Виталий Буяльский (1993) — украинский футболист, полузащитник киевского «Динамо». В 12 лет Буяльский был зачислен в спортивную школу города Бровары. Через четыре года Виталия пригласили в школу «Динамо» (Киев). С 2010 года начал привлекаться в юношеские сборные. В Премьер-лиге дебютировал 26 мая 2013 года в матче последнего тура чемпионата Украины против запорожского «Металлурга» (3:0). В этой игре Буяльский вышел в стартовом составе и в перерыве был заменён на Адмира Мехмеди.

26 февраля 2015 года в ответном матче 1/16 финала Лиги Европы против французского «Генгама» забил первый гол в официальных матчах за «Динамо», внеся свой вклад в победу со счетом 3:1. Тремя днями позже он впервые забил за «Динамо» в чемпионате, в ворота харьковского «Металлиста».

Владимир Лозинский (1955) — бывший защитник. Известен по выступлением в составе киевского «Динамо». В стане «бело голубых» провёл 224 матча, в которых забил 9 мячей. Трёхкратный чемпион СССР. С 2007 по 2010 год работал селекционером в киевском «Динамо». Сборная Украины в 2007 и 2009 годах становилась победителем летней Универсиады под руководством Владимира Фёдоровича.

Валерий Лобановский (1939−2002) — легенда мирового футбола. Один из лучших тренеров в истории футбола. Многолетний наставник киевского «Динамо», с которым завоевал множество трофеев, среди которых два Кубка Кубков и Суперкубок УЕФА. Восьмикратный чемпион СССР, шестикратный обладатель Кубка СССР, пятикратный чемпион Украины, трёхкратный обладатель Кубка Украины. Трижды тренировал сборную СССР, с которой становился серебряным призёром чемпионата Европы 1988 года. У Валерия Васильевича было множество прозвищ, которые характеризовали железный характер и тренерский талант советского гения. Лобановского называли Мэтр, Полковник, Айсберг и ВВЛ. Добавим, когда Валерий Васильевич работал в арабских странах (ОАЭ, Кувейт), арабы его называли Угрюмый медведь.

У Лобановского была мечта — выиграть Кубок европейских чемпионов (позже Лигу чемпионов — прим. ред.), которой не дано было осуществится. «Динамо» трижды оступалось в полуфиналах самого престижного клубного турнира. 7 мая 2002 у Лобановского на матче в Запорожье произошёл инсульт, от последствий которого он скончался пять дней спустя. 15 мая 2002, Лобановскому посмертно присвоили звание Героя Украины. Именем Валерия Васильевича назван киевский стадион «Динамо». Финал Лиги чемпионов сезона 2001/2002, который проходил 15 мая начался с минуты молчания в память о великом игроке и тренере.

Щороку на початку січня родичі та друзі, колеги та однодумці, учні та просто прихильники таланту Валерія Васильовича Лобановського вшановують пам'ять видатного Метра.

6 січня виповниться 85 років від дня народження тренера-переможця.

ФК «Динамо» (Київ) інформує, що цього дня об 11:00 традиційно відбудеться покладання квітів на могилі Валерія Васильовича на Байковому кладовищі, а о 12:00 — біля пам’ятника Герою України на стадіоні «Динамо».

Колишній півзахисник київського «Динамо» Олександр Хацкевич пригадав найбільш пам’ятний для нього Новий рік і про те, як набрався сміливості зателефонувати Лобановському.

«Святкували ми з Белькевичем Новий рік, і я вирішив зателефонувати до Лобановського, щоб його привітати. Слухавку завжди брала його дружина Ада Панкратіївна, а тут взяв він.

Я сторопів і забув навіть, як його по батькові, кажу: „А Валеру можна?“. Він відповідає: „Саша, я тебе слухаю“. — „Васильовичу, з Новим Роком. І до побачення“. На цьому моє вітання закінчилось.

Після цього Новий рік був для мене вже не в радість, я чекав 2 січня, коли ми маємо прийти на тренування. Думав, що зі мною зробить Лобановський? Але він навіть не згадав мені про цей момент. А ось брати Суркіси дуже сміялися, коли Валерій Васильович розповів їм цю історію.

...А у ці дні я бажаю всім тільки одного — щоб Україна якнайшвидше перемогла ворога у війні та настав довгоочікуваний мир», — сказав Хацкевич.

Півзахисник криворізького «Кривбасу» Жан По відповів на запитання клубної прес-служби.

Читать полностью →

Бывший футболист и тренер «Днепра» Николай Федоренко поделился воспоминаниями о легендарном украинском тренере Валерии Лобановском.

Читать полностью →

Легендарный украинский тренер Валерий Васильевич вошел в число лучших наставников за всю историю мирового футбола.

Читать полностью →

Виконувач обов’язків головного тренера київського «Динамо» Олександр Шовковський висловився з приводу Дня української писемності та мови.

«Дорогі друзі, нещодавно відзначався День української писемності та мови, і я хотів би поділитися своїми роздумами з цього приводу.

Наша мова — це відбиток нашої культури, історії та національної пам’яті. Вона об’єднує нас, відзначаючи нашу приналежність до великого українського народу. Кожне слово, кожна розмова на українській мові — це крок до підтримки та відродження нашої спадщини.

Також мова є потужним інструментом об’єднання народу. Спілкуючись однією мовою, ми робимо крок до взаєморозуміння та спільної ідентичності. Вона об’єднує нас у бажанні будувати кращу майбутню Україну разом.

Збереження та розвиток нашої мови і писемності є завданням, яке стоїть перед кожним з нас, бо вона завжди була та буде тим самим мостом між поколіннями.

Нехай рідна мова завжди лунає мелодією наших сердець, об’єднує нас і робить нашу країну ще більш міцною та визначною на світовій арені. Нехай це свято завжди нагадує нам про наші корені, цінності та майбутнє», — написав Шовковський в на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

Бывший главный тренер московского «Спартака» Олег Романцев вспомнил, как в одной из ситуаций его поддержал легендарный наставник киевского «Динамо» Валерий Лобановский.

— Был случай. В Тарасовку (база «Спартака», — прим.ред.) попросился журналист — я не против. Не спортивный, кстати. Работал в центральном издании. Сказал, что хочет поговорить с некоторыми ребятами. Я одобрил, но предупредил, что с двух до четырех у нас отдых перед вечерней тренировкой — это святое дело.

Спускаюсь вниз, а журналиста нет. Пошел к такому-то игроку. Захожу в номер — они там чай пьют, болтают. Я говорю журналисту: «Ты же мне обещал». — «Ну что я, ждать буду?» Короче, я его выгнал и сказал, чтобы больше на базу не пускали. А ведь он с нами даже в автобусе ездил.

Этот подлый журналист все запомнил. И после каждой игры, даже ничейной, садился в первый ряд и начинал: «Не хотите уйти в отставку?» Хотя мы чемпионы, идем на первом месте. Однажды обыграли «Торпедо» 2:0, четвертая победа подряд. Выхожу со стадиона, смотрю — 20−30 человек стоят. Вдруг они начинают: «Романцев, когда будет крупный счет?», «Не умеешь работать — убирайся!»

Из-за таких случаев у меня обострялось чувство несправедливости. Отвращение к этому чувству. А этот подлый журналист продолжал ходить на пресс-конференции. И меня очень выручил Валерий Василич Лобановский. На Кубке Содружества впервые за долгое время проиграли киевскому «Динамо» в «Олимпийском». Этот, конечно, сидит впереди и как всегда спрашивает про отставку. Я уже хотел сорваться, но тут Лобановский вступает: «Я отвечу. Вы можете любить Романцева, можете не любить, но не уважать его мы вам не позволим», — приводит слова Романцева Sports.ru.

Олександр Шовковський прокоментував своє призначення виконувачем обов’язків головного тренера київського «Динамо».

«Друзі та шанувальники футболу, багатьом з Вас вже напевно стало відомо про те що Мірча Луческу пішов у відставку з посади головного тренера „Динамо“ та оголосив про завершення своєї кар’єри.

Він завжди був визнаним фахівцем та легендарним тренером, і я віддаю йому належну вдячність за всі його досягнення та внесок не тільки в український, а й у світовий футбол.

Та особисто дякую йому за те що Він запросив мене в свій тренерський штаб.

Сьогодні мені випала велика честь стати керманичем нехай і з приставкою в. о. у ролі головного тренера моєї улюбленої команди. Також не можу не зазначити, що це стало можливим завдяки довірі та підтримці президента клубу Ігоря Суркіса.

Я чудово розумію, що це велика відповідальність, яку я беру на себе з великою повагою.

Дякую Вам всім за Вашу підтримку та віру в мене. Тільки Київ — Тільки Перемога!», — написав Шовковський в на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.