михаил фоменко новости

Колишній український футболіст Роман Пахолюк розповів, які тренери відіграли важливу роль у його кар’єрі.

— Назву Олександра Петракова. На той момент молодий, нікому невідомий тренер ЦСКА-2 повірив у мене. Він не раз мені казав, що я можу грати не лише за другу команду, головне — наполегливо працювати і не опускати руки.

У першій команді мені подобалося працювати під керівництвом Володимира Безсонова. У мене й досі з ним теплі стосунки. Я за нього дебютував в основі, постійно був в обоймі.

А ось Михайла Фоменка я дуже боявся. Не знаю, за що, але намагався зайвий раз не потрапити на очі. Навантаження у нього були неможливо важкі. Коли я вперше поїхав із першою командою на збір до Туреччини, то у нас була зарядка, а потім два тренування, незалежно від того, чи буде спаринг. Так от, коли я першого дня вийшов на зарядку, то старався, як міг. Але потім підійшов Сергій Ревут і сказав, що коли тренер відвернувся, зупинись, розслабся, а то так надовго тебе не вистачить. Все одно, було дуже важко. Все робилося на автоматі: номер, прийом їжі, тренування, снів прийом їжі, тренування, і так цілими днями, — розповів Пахолюк.

Захисник «Арсенала» Олександр Зінченко розповів про те, як Михайло Фоменко відреагував на інтерес «МанСіті» до нього.

«Агент зв’язався зі мною, маючи надзвичайні новини. Тому те, що він мені сказав, звучало як жорстокий жарт: «Алекс, «Манчестер Сіті» запитав про тебе». «Манчестер Сіті»?! Вони були чемпіонами АПЛ у 2014 році. Вони щойно найняли Пепа Гвардіолу на наступний сезон, найкращого тренера світового футболу. Це було смішно. «Зеніт», Дортмунд — я розумію, — сказав я. — Але «Манчестер Сіті»?! Тепер ти зайшов занадто далеко!»

Він запевнив мене, що їхній інтерес був щирим. У мене крутилась голова. Я був за крок до Євро, і ніхто не міг собі уявити такий крок. Я одразу отримав підтвердження цього.

Тренер збірної України Михайло Фоменко покликав мене на розмову, щоб повторити те попередження, яке Головко зробив мені кілька місяців тому. Для мене було неприйнятно грати в росії. «Алекс, ти розумієш, що якщо ти вирішив продовжувати грати в росії, то більше не будеш грати за збірну?» Тепер я зрозумів, що вони серйозно. Я відчув, що це вдалий момент, щоб поділитися з Фоменком потенційними хорошими новинами.

Я сказав йому, що у мене є декілька варіантів за кордоном. Фоменко — чоловік, який завжди смертельно серйозний. Він ніколи не посміхається, ніколи не виявляє жодних емоцій. Ви ніколи не дізнаєтеся з його обличчя, чи команда виграє 3:0 чи програє 0:3. Він запитав: «Де?». А я відповів: «Ну, мій агент отримав повідомлення від «Манчестер Сіті». Я міг би туди піти».

Цей суворий тренер, який ніколи не посміхається, просто подивився на мене і розреготався. Цей хлопець з «Уфи», 18 років? «Манчестер Сіті»?! Очевидно, це був якийсь жарт. Я мало не розсміявся разом з ним, бо теж не міг у це повірити. Я нікому не розповідав, боячись наврочити, а також тому, що знав, що у більшості людей буде така ж зневажлива реакція», — цитує автобіографію Зінченка «вЗбірна».

Колишній тренер воротарів збірної України Юрій Сивуха розповів про те, що призвело до смерті Заслуженого тренера України Михайла Фоменка.

«Онкологія, а ще проблеми з серцем. Він все не наважувався зробити операцію. Хоча йому пропонували. Ось все це разом його і підкосило. Знаю, що він уважно ставився до свого здоров’я — перевірявся», — наводить слова Сивухи «Український футбол».

Нагадаємо, Михайло Фоменко пішов із життя 29 квітня.

Главный тренер «Миная» Желько Любенович поделился воспоминаниями о своём бывшем наставнике Михаиле Фоменко, который в минувший понедельник ушел из жизни на 76-м году жизни. Напомним, в бытность игроком Любенович выступал, в том числе, в симферопольской «Таврии», которую тогда тренировал Фоменко (с 2006 по 2008 год).

«Мои соболезнования родным Михаила Ивановича. Это был единственный тренер в моей карьере, с которым у меня расходились взгляды на футбол, но вместе с тем это был человек, которого я больше всего уважал. И очень ценил Михаил Ивановича за многие его качества.

От него научился, что подбор крайне важен в футболе, за что я ему очень благодарен. Это помогает мне в нынешней работе. При Фоменко за два года в моей карьере был очень большой прогресс. Считаю, что именно его наибольшая заслуга в том, что я сделал такую карьеру в Украине. Именно после совместной работы с этим тренером у меня всё было намного легче.

Помнится, каждый раз, когда он появлялся на тренировке, была такая тишина, будто пришел президент. Это говорит о том, насколько он был великий человек. Вечная память Михаилу Ивановичу.

Никогда Вас не забуду и ещё раз спасибо Вам за всё...», — приводит слова Любеновича «UA-Футбол».

Мы живем во времени, когда смерти стали привычным явлением. Это очень страшно. Каждый день получаешь известие о гибели человека, находящегося к тебе в разной степени близости. Поэтому, когда утром узнал о том, что долго болевшего Михаила Ивановича Фоменко больше нет, я почувствовал не шок, а пустоту и досаду.

Читать полностью →

Сумна звістка сколихнула сьогодні футбольну спільноту. На 76-му році життя не стало видатного футболіста «Динамо» та екстренера збірної України Михайла Фоменка. Від імені клубу свої співчуття у зв’язку зі смертю Михайла Івановича висловив президент «Динамо» Ігор Суркіс.

«З почуттям глибокої скорботи зустрів чорну звістку про смерть Михайла Івановича Фоменка.

Він був ключовим виконавцем легендарної команди Валерія Лобановського. Три чемпіонства СРСР, два Кубки країни, Кубок Кубків та Суперкубок УЄФА здобувалися за безпосередньої участі Фоменка. У складі збірної СРСР він став віцечемпіоном Європи 1972 року та бронзовим призером Олімпіади-1976.

Закінчивши ігрову кар’єру, Михайло Фоменко знайшов своє покликання у ролі талановитого тренера. Він назавжди залишиться у нашій пам’яті як тренер, який привів „Динамо“ до першого чемпіонства незалежної України у сезоні 1992/1993 років.

Також він став одним з найуспішніших тренерів збірної України з футболу, яку очолював з 2012 по 2016 рік. Найбільшим успіхом його роботи з головною командою країни був вихід на чемпіонат Європи-2016.

Від імені усіх динамівців та себе особисто висловлюю глибокі співчуття родині Михайла Івановича, усім його рідним та близьким. Нехай земля буде пухом, а пам’ять у серцях тих, хто його знав, цінував та любив. Сумую разом з усіма, кому дорога ця прекрасна людина. Добра пам’ять про Михайла Фоменка назавжди залишиться з нами».

Президент ФК «Динамо» Київ

Ігор Суркіс

Почесний член УЄФА Григорій Суркіс висловив співчуття з приводу кончини Михайла Фоменка.

Скорботними тонами позначила цей квітневий день звістка про дочасну кончину Михайла Фоменка.

Вітчизняний футбол зазнав важкої втрати — пішла в засвіти людина, яка збагачувала його своїми знаннями, досвідом, непересічними професійними та особистими якостями.

Михайло Іванович був справді видатною постаттю футбольного світу, залишивши яскравий слід в історії шкіряного м’яча в Україні та за її межами. Один із незамінних виконавців диво-команди Валерія Лобановського середини 1970-х, а згодом — талановитий, прогресивний тренер, він багато зробив для позитивного іміджу нашого футболу.

Мої щирі співчуття рідним та близьким Михайла Фоменка, усій футбольній родині київського «Динамо».

Частка його заслуги завжди буде в найгучніших звершеннях нашого футболу, як назавжди збережеться і добра пам’ять про нього.

Григорій СУРКІС

Сегодня на 76-м году жизни умер бывший футболист и тренер киевского «Динамо», бывший наставник национальной сборной Украины Михаил Фоменко.

В последние годы Михаил Иванович боролся с раком.

Фоменко выступал за «Динамо» с 1972 по 1978 год. В составе «бело-синих» трижды становился чемпионом СССР, дважды — обладателем Кубка СССР, а в 1975-м году помог команде добыть Кубок обладателей Кубков и Суперкубок УЕФА.

В 1993 году Фоменко уже в качестве тренер привел «Динамо» к первому чемпионству Украины, а позже добыл со столичной командой Кубок Украины.

С 2012 по 2016 год Фоменко возглавлял сборную Украины, которую вывел на Евро-2016. После окончания этого турнира Михаил Иванович завершил тренерскую карьеру.

Сегодняшний день подарил миру нескольких известных людей, которые тесно связали свою жизнь с футболом:

Михаил Фоменко (1948) — легендарный защитник, наиболее известен по выступлениям в составе киевского «Динамо». Также защищал цвета луганской «Зари». Трехкратный чемпион и двукратный обладатель Кубка СССР. Обладатель Кубка обладателей Кубков и Суперкубка УЕФА 1975 года. Вице-чемпион Европы 1972 года. В составе сборной СССР провел 24 матча, мячей не забивал. После завершения карьеры футболиста занялся тренерской деятельностью. В свое время Фоменко возглавлял киевское «Динамо», харьковский «Металлист», симферопольскую «Таврию», также многие другие клубы из постсоветского пространства. Был главным тренером сборной Украины.

Анатолий Коньков (1949) — бывший полузащитник и украинский тренер. В бытность игрока выступал за киевское «Динамо», донецкий «Шахтер» и краматорский «Авангард». После завершения карьеры футболиста работал тренером, однако больших успехов на это поприще Коньков не сыскал. В составе сборной СССР провел 47 матчей, забил 8 мячей. Был президентом Федерации футбола Украины.

Сонни Андресон (1970) — бывший бразильский футболист, выступавший на позиции нападающего. В свое время защищал цвета таких клубов как «Барселона», «Монако», «Марсель», «Лион», «Вильярреал». Андерсон становился чемпионом Франции, Бразилии, Испании и Швейцарии. Закончил карьеру в чемпионате Катара. В составе сборной Бразилии провел 7 матчей, забил 1 мяч. После завершения игровой карьеры Сонни работал тренером нападающих в «Лионе» и главным тренером швейцарского «Ксамакса».

Бывший главный тренер сборной Украины Михаил Фоменко имеет серьезные проблемы со здоровьем.

Как сообщил сам 74-летний специалист, он сейчас лечится от раковой болезни.

«Не могу говорить, онкология, лечусь», — рассказал Фоменко.

Желаем Михаилу Ивановичу скорейшего выздоровления!