зинченко

Украинский защитник лондонского «Арсенал» Александр Зинченко может покинуть свой клуб ближайшим летом, сообщает El Futbolero.

По информации источника, в условиях, когда 27-летний футболист никак не может вернуть себе место в основном составе «канониров», он привлек внимание нескольких ведущих европейских клубов, включая итальянский «Интер».

Напомним, недавно сообщалось, что «Арсенал» может выставить Зичненко на трансфер уже этой зимой. При этом контракт украинца с лондонским клубом рассчитан до лета 2026 года.

Украинский защитник лондонского «Арсенала» Александр Зинченко рассказал об уловках, которые использует главный тренер его команды Микель Артета.

«Я не раз видел, как Артета просил травмированных игроков отправиться с командой на матч в полной экипировке, со своими рюкзаками, а затем отправиться вместе со всеми в раздевалку.

В итоге, всё выглядело так, как будто эти футболисты готовы сыграть. Это сбивало с толку главного тренера команды соперника.

Артета любит играть в такие в игры с соперниками», — сказал Зинченко в комментарии The Athletic

В связи со словами украинца издание вспоминает недавнюю историю с полузащитником «Арсенала» Букайо Сака. В прошлом месяце, казалось, он был обречен пропустить матч с «Ливерпулем» (2:2) из-за травмы. При этом Артета накануне утверждал, что он не уверен в том, что Сака сможет сыграть. Но в итоге хавбек был включен в стартовый состав «Арсенала» на эттт матч и забил мяч уже на девятой минуте игры.

Півзахисник збірної України Олександр Зінченко прокоментував перемогу нашої національної команди в матчі Ліги націй над Албанією.

«Трохи різні матчі, бо проти Албанії, перш за все, був тиск через результат, особливо після першої гри з Грузією, бо результат був не той, який ми хотіли. Проти Албанії здобули те, що планували, тому в нас з’явився шанс боротися за вихід у Лігу А. Будемо готуватися та віддамо всі сили заради цього.

Футболка з номером 1000? Це була ініціатива всієї команди, бо ми розуміємо, який день сьогодні. 1000 днів наші герої боронять нашу державу, 1000 днів незламної України. Відчуття такі — не можу описати те, що всередині мене. Я не уявляю навіть, коли знаходжуся в Англії, як важко нашим людям впродовж всього часу. Сподіваюся, що мирне небо настане досить скоро. Пишаюся тим, що я українець.

Хочу передати всім українцям, щоб вони не здавалися і були разом, як і впродовж цього часу. Хочеться присвятити перемогу всім українцям, які знаходяться в Україні і не тільки», — сказав Зінченко.

Півзахисник збірної України Олександр Зінченко прокоментував перемогу нашої національної команди в матчі Ліги націй над Албанією.

«Сьогодні на перший план виходив результат. Ми його здобули, і тепер у нас є шанс поборотись за вихід до Ліги А. На кожному з нас було багато відповідальності, ми не здобули потрібного результату у попередньому поєдинку з Грузією, тому сьогодні потрібно було неодмінно перемагати. Вітаю всю Україну. Мій гол? Найголовніше, це сьогоднішня перемога. Звичайно, я стараюсь зараз набрати свої оптимальні кондиції, адже багато пропустив.

Було приємно забити гол, я налаштовувався на це як тільки дізнався, що вийду у стартовому складі. Саме сьогодні 1000 днів з початку повномасштабної війни агресора проти України. Розумію, як важко зараз всім українцям, тому цю перемогу хочеться присвятити саме українцям. Разом ми незламні. Я впевнений, що дуже скоро настане мир і всі ми будемо жити як раніше», — сказав Зінченко в етері MEGOGO.

Полузащитник сборной Украины Александр Зинченко рассказал, чего он ждет от матча Лиги наций с Грузией, который состоится в ближайшую субботу, 16 ноября, в Батуми.

«В первом матче с Грузией (1:0, - прим. ред.) было очень тяжелое поле, и футбола действительно было мало с обеих сторон. Поэтому на первый план выходила борьба.

В предстоящей встрече с грузинами тоже будет очень тяжело, конечно же. Все мы настраиваемся на эту игру. Понимаем уровень ответственности этого матча, поэтому сейчас нет места для ошибок. Но, думаю, если мы покажем нашу лучшую игру, то нам все по силам», — сказал Зинченко в комментарии пресс-службе УАФ.

Український гравець «Арсенала» Олександр Зінченко може залишити лондонський клуб вже у січні, повідомляє портал GiveMeSport.

За інформацією джерела, головний тренер «Арсеналу» Мікель Артета майже не розраховує на Зінченка, особливо після програного матчу «Ньюкаслу», в якому українець відіграв невдало, з’явившись на полі у другому таймі.

Повідомляється, що Зінченко вкотре не вразив наставника команди, який дав йому шанс проявити себе у дуже відповідальний момент. У грі проти «Ньюкасла» захисник виконав лише 77% точних передач, не здійснив жодного підкату і 9 разів втратив м’яча.

«Кар’єра Зінченка в "Арсеналі» майже завершена після рішення Артети за підсумками гри проти «Ньюкасла», — говориться у матеріалі видання.

Джерело також припускає, що вже у січні «Арсенал» може виставити українського футболіста на трансфер, адже Артета не бачить його більше у ролі лівого захисника.

Экс-полузащитник лондонского «Арсенала» Адриан Кларк считает, что украинский защитник его бывшей команды Александр Зинченко еще не набрал после травмы необходимый уровень готовности. Такой вывод эксперт сделал по итогам матча «Арсенала» с «Престоном» (3:0) в Кубке английской Лиги, в котором украинец вышел на поле в стартовом составе «канониров» и был заменен на 62-й минуте игры.

«Пока Зинченко — это очень приличный резерв на будущее. А пока он просто не выглядит полностью готовым. В матче с „Престоном“ Зинченко, вероятно, показал одну из самых слабых своих игр. И был одним из худших в „Арсенале“. Да, он не сделал чего-то неправильного, но и не играл так, как он это может делать.

Зинченко выглядел очень уставшим с самого начала. Так что я думаю, что либо у него всё ещё есть какие-то проблемы, либо он находится в процессе набора формы. Во всяком случае к уровню АПЛ он точно сейчас не готов», — сказал Адриан Кларк, выступая на подкасте Handbrake Off.

Напомним, в матче с «Престоном» Зинченко сыграл за «Арсенал» впервые с августа — после этого он получил травму.

Захисник «Арсенала» Олександр Зінченко розповів, як допомагає українським воїнам.

«Іноді мене питають, чи відчуваю я провину за те, що не в Україні. Я багато думав про це. Питання в тому, де я можу бути більш корисним для своєї країни? Воювати як солдат чи грати у футбол у АПЛ, заробляти гроші, які я можу відправити людям, на армію, використовувати свою платформу, щоб висловлюватись і намагатися розповісти решті світу, що там відбувається?

Я не кажу, що я голос України. Я б ніколи не претендував на це. Я також точно не герой. Це далеко не так. Немає нічого героїчного в тому, щоб грати у футбол в Англії та спілкуватися зі ЗМІ, поки наші відважні солдати воюють на передовій, а люди вдома живуть у постійному страху», — йдеться в автобіографії футболіста.

Український гравець «Арсенала» Олександр Зінченко в автобіографічній книзі «Вірити» розповів про свою ставлення до росіян.

«Ми не повинні втрачати віру в російське населення, в мирне населення. Я сподіваюся, що вони врешті-решт прокинуться і скажуть „досить“ усім злочинам, скоєним їхнім урядом і солдатами. Але через два з половиною роки цього кошмару ми все ще чекаємо. Наші так звані брати не прийшли нам на допомогу. Вони прийшли нас знищити.

Це ще один важкий урок для всіх нас. Ми повинні навчити наших дітей і наступне покоління, ким насправді є наші сусіди. Можливо, вони не всі згодні з тим, що їхня країна веде проти нас війну, можливо, одного разу їм буде соромно, але на даний момент всі вони, здається, беззаперечно виконують накази. „Чому ви прийшли сюди, ґвалтували та вбивали людей?“ „О, вибачте, я просто виконував наказ“. Я не знаю, навіщо я сюди прийшов, але мені сказали».

Я не кажу про людей нагорі, тих, хто приймає рішення. У мене немає нічого, крім презирства до них. Я говорю про простих людей. Для мене очевидно, що їх перетворили на зомбі, які все життя дивляться один телеканал і всьому вірять. Мій друг розповідав мені про цю літню жінку, яка жила в Харкові, коли почалася війна. Вона була росіянка. Коли росіяни почали бомбити місто, її внучка приїхала з Німеччини, щоб витягнути її. Вона відмовилася йти. Вона була переконана, що українці бомбили Харків, тому що так їй розповідали російські ЗМІ. Я розумію, що людям важко зрозуміти реальність, оскільки роками промивали мізки, але для мене це не виправдання. Ми живемо у світі, де інформація є вільною. Послухайте кілька різних точок зору, а потім визначте, що правильно, а що ні. Не просто сидіть на дивані і ковтайте брехню, якою вони вас годують.

Я виріс, вірячи, що ті, хто чинить погані вчинки, повинні за це заплатити, що існує якась природна справедливість. Я не знаю, чи все ще вірю в це, навіть якщо хочу. Мені здається, що чим більше людей ви вбиваєте, тим легше вам уникнути покарання. Країни все ще купують російський газ та нафту, інвестуючи в їхню війну і всю цю насильницьку діяльність. Але я хочу триматися думки, що буде відплата. Одного дня ті, хто відповідальні за це пекло на землі, будуть покарані. Вони повинні бути покарані. До того часу я б закрив цю країну повністю і не дозволив би жодному з них виїжджати за кордон. Я б ізолював їх від решти світу, адже вони терористи", — сказав Зінченко.

Український гравець «Арсенала» Олександр Зінченко в автобіографічній книзі «Вірити» розповів про свою реакцію на повномасштабне вторгнення росії в Україну.

«Моя перша реакція — повернутися та воювати або стати волонтером. Ми всі хотіли бути там, захищати свою країну. Це наш український менталітет. Ми народжуємося з ним.

Але потім я поговорив з усіма іншими українськими гравцями, які були за кордоном, і ми погодилися, що можемо бути набагато кориснішими нашим людям з-за меж країни. Ми пообіцяли, що будемо продовжувати грати у футбол, представляти нашу країну якомога краще і використовувати цю можливість, щоб висловитися, щоб світ дізнався про те, що відбувається.

Я не політик. Я не можу піти в парламент Великої Британії і виступити з промовою. Хто я такий, щоб говорити? Але у спорті та у футболі ми маємо шанс розповісти свою історію. І ми вирішили, що потрібно цим скористатися. Це наш обов’язок. Це на наших плечах.

Це, до речі, не тільки футболісти. Я знаю багато українців, які виїхали з країни багато років тому перед війною, але ніколи не відчували себе настільки українцями і роблять усе, щоб допомогти здалеку. Наша країна згуртована як ніколи. Друзі, родина, навіть люди, які набагато старші за мене, кажуть, що не пам’ятають, щоб ми були настільки об’єднані. Кожен українець по-своєму намагається зробити позитивний вплив. Ми всі разом працюємо.

Не тому, що ми хочемо заволодіти будь-якою не нашою землею. Ми просто хочемо захистити себе та свій дім. Я дуже пишаюся тим, як ми відреагували як країна. Ми допомагаємо один одному, ми підтримуємо один одного, ми не зупинимося. Це наша найбільша сила», — сказав Зінченко.