алексей михайличенко новости

Колишній півзахисник та головний тренер «Динамо» і збірної України Олексій Михайличенко, у якого є досвід виступів в Італії, поділився очкуваннями від матчу відбору Євро-2024.

Читать полностью →

Під час вчорашнього засідання Виконавчий комітет УЄФА зняв із розгляду питання щодо допуску російських збірних U-17 до змагань, які проходять під егідою організації. Перший віце-президент УАФ Олексій Михайличенко висловив свою думку щодо даної ситуації.

«Я входжу до складу Комітету національних збірних УЄФА й не розумію, як можна співпрацювати з росіянами чи навіть знаходитися з ними в одному приміщенні. На останньому конгресі, який проходив у Португалії, я бачив ставлення майже всіх учасників до російської делегації. Не було ніяких привітань — вони були наче відокремлені від усього футбольного світу.

На міжнародній арені ми будемо всім доводити, що присутність росіян неприпустима. Для того, аби пробитися у світ, вони використовують увесь свій арсенал. І для них це дуже важливо. Наголошую ще раз — наша позиція залишиться такою, яку ми тримаємо з перших днів війни.

Сподіваюся, усі пам’ятають і карту України, і логотип „Слава Україні!“ на футболках національної збірної. Ми завжди будемо доводити свою правоту й боротися за те, щоб росія відійшла від футболу якнайдалі», — сказав Михайличенко в етері «Єдиних новин».

Перший віце-президент УАФ Олексій Михайличенко прокоментував інформацію щодо надісланої заяви від УАФ до УЄФА з проханням відсторонити представників росії від роботи в адміністративних органах європейської футбольної організації.

— Ми дуже стурбовані ситуацією й у своєму листі зазначаємо, шо це неприпустимо. Я також входжу до Комітету національних збірних УЄФА й не розумію, як можна співпрацювати з росіянами чи навіть знаходитися з ними в одному приміщенні. На останньому конгресі, який проходив у Португалії, я бачив ставлення майже всіх учасників до російської делегації. Не було ніяких привітань — вони були наче відокремлені від усього футбольного світу.

Ми дуже вдячні ФІФА та УЄФА, які дали гідну оцінку російським терористам і виключили їх із міжнародних змагань. Але кожним своїм кроком, кожною своєю дією ми маємо показувати, що росії не місце в цивілізованому світі. Наприклад, я пишаюся тим, що зробила Ольга Харлан. Вона для мене не лише чемпіонка світу, але й чемпіонка миру. Ніякі чемпіонські медалі, ніякі призові не коштують дорожче, ніж честь, сумління й мир.

Чому попри те, що продовжується війна, фіксуються злочини росії, її громадян призначають у такі організації? Є й політичні, і якоюсь мірою фінансові причини, тому що росія намагається використати важелі й на лінії фронту, й у мистецтві, й у спорті. Для того, щоб пробитися у світ, вони використовують увесь свій арсенал.

Ми розуміємо, що футбол — це гра мільйонів, найперша у світі, і для них це дуже важливо. Але наголошую ще раз — наша позиція залишиться такою, яку ми тримаємо з перших днів війни. Ми завжди будемо доводити свою правоту й боротися за те, щоб росія відійшла від футболу якнайдалі, — сказав Михайличенко в етері «Єдиних новин».

Бывший наставник «Динамо» Александр Хацкевич подверг критике работу Мирчи Луческу в киевском клубе.

«Мирча Луческу всегда для меня останется тренером „Шахтера“. Что бы кто ни говорил, что он в первый год выиграл все, что можно в Украине. Но учитель пришел, когда класс был собран. Когда начал „Шахтер“ перестраиваться. Ушел Мораес, Марлос, Тайсон, Пятов, Исмаили, травма Степаненко, молодые ребята. „Динамо“ было тогда собрано не Луческу. Я собирал эту команду, потом Михайличенко. Забарный добавился.

При Луческу никто не появился из футболистов. Никто. Это была уже собранная команда. Может, жестко скажу, но за последние два года никакого прогресса у команды нет. Из 30 очков Лиги чемпионов. Вспомните, какая риторика была — первая ЛЧ, у нас молодая команда, сейчас там обобьемся, ковид, пустые трибуны, на следующий год, дай Бог, попадем в ЛЧ. Да, попали второй год в ЛЧ. Сколько набрали? В первом набрали 4 очка — обыграли „Ференцварош“ и ничья. Потом вторая ЛЧ — две ничьи с „Бенфикой“. 6 очков из 30 в ЛЧ. И опять: „У нас молодая команда, идет перестройка“.

Луческу красиво рассказывает, здорово все. Потом Лига Европы — команда даже из группы не выходит. И опять идет разговор, что третий год команда молодая, перестраивается третий год. Он говорит, что у него ушло 11 футболистов. Могу сказать, что первый чемпионат, когда я был главным тренером, нам не хватило одного или двух очков до „Шахтера“. И мы не сыграли ни одного матча с „Мариуполем“. Это не моя вина, что не сыграли. Мы должны были тогда становиться чемпионами. Но не сыграли, уступили „Шахтеру“ одно или два очка.

Второй год — вот у нас была на самом деле перестройка. Ушел Коваль, Морозюк, Хачериди, Вида, Антунеш, Рыбалка, Гонсалес, Ярмоленко, Мбокани, Мораес, Кравец — вот вам 11 футболистов. И это те люди, которые выигрывали чемпионаты. И Луческу называет 11 футболистов, кто у него ушел. Кто к него ушел?

Он опытный тренер, выигрывал чемпионаты, кубки, еврокубки. Но так красиво рассказывать, как он это преподносит — и это все „хавается“. Прогресса я не вижу у „Динамо“ за последние два года именно по игре», — сказал Хацкевич в интервью Sport Arena TV.

Бывший защитник киевского «Динамо» и сборной СССР Олег Кузнецов рассказал, почему он отказался переезжать в россии в 90-х годах.

«После развала Союза мы с Михайличенко ездили на Евро-1992 в Швецию в составе сборной СНГ. После турнира Колосков (бывший президент РФС — прим.) начал нас уговаривать, чтобы мы переходили в сборную россии, ведь близился ЧМ-1994. Нам сулили невероятные блага: хорошие деньги и каждому по квартире в Москве.

Но мы с Михайличенко сразу отказались и сказали: «Мы украинцы, киевляне и ни на каких условиях выступать за россию не будем». Это был первый и последний разговор на эту тему.

Согласились на предложение россиян Канчельскис, Онопко, Сергей Юран. Они были помоложе, и это их выбор. А мы с Михайличенко были постарше и уже тогда понимали, что душа к россии у нас не лежит. Наверное, что-то чувствовали», — сказал Кузнецов.

Известный футбольный эксперт и бывший нападающий «Динамо» Виктор Леоненко поделился мыслями о возможном главном тренере сборной Украины.

«Какой Билич? Я против него ничего не имею, но у нас своих тренеров навалом. Есть Михайличенко, Демьяненко, Максимов, Скрпиник. Хочется, чтобы сборную свой тренировал. Для меня идеальный вариант — это Максимов. Он и коммуникабельный, и подраться может. Так что, если Зинченко что-то не то скажет, то Максимов и пинков может надавать (смеется). Скрипник тоже неплохой вариант. Думаю, ради сборной он покинет „Ворсклу“, главное — чтобы предложили», — сказал Леоненко.

Первый вице-президент УАФ Алексей Михайличенко рассказал, что всегда мечтал играть и жить в Украине.

«Когда был Базилевич, я не получал приглашения в сборную Украины. Только Сабо пригласил меня — это были те времена, когда за год я перенес две операции и закончил играть. Но я очень горд тем, что надел футболку сборной Украины. Затем продолжил как тренер юношеской, молодежной и взрослой сборных. Это самый высокий пик как для футболиста, так и для тренера.

Почему, имея возможность жить в Великобритании, вернулся в Украину? Я вернулся, потому что очень люблю свою страну, своих друзей, свой город, свой клуб „Динамо“, сборную Украины. Хочу жить здесь, работать здесь. Я и сейчас мог бы уехать, потому что являюсь резидентом Великобритании», — сказал Михайличенко в интервью программе «Футбольный формат».

Олімпійський чемпіон Олексій Михайличенко відповів на питання «Футбольного формату», чи не варто в світлі загальної ситуації всі ресурси УАФ направити на молодіжну збірну, аби вона вперше в історії потрапила на Олімпіаду.

— У нас, як і в усієї країни, ресурсів зараз не так багато. І треба виходити із можливостей. Повірте мені, ми зробімо все, аби дати можливість молодіжній збірній добре підготуватися. Я щиро бажаю, щоб наші хлопці грали на Олімпіаді, і щоб у нас було не четверо олімпійських чемпіонів, а ще. Я б дуже цим пишався, — сказав Михайличенко.

Він — один із найбільш реалізованих футболістів і тренерів українського футболу. Судіть самі: Олексій Михайличенко зібрав прекрасну колекцію нагород, у якій присутні — 11 золотих медалей (3 — СРСР, 1 — Італії, 5 — Шотландії, 2 — України як тренер), не рахуючи срібних і бронзових, 10 національних кубків (по 3 — СРСР та Шотландії, 1 — України як тренер, 2 — кубок шотландської ліги, 1 — кубок сезону в СРСР), 3 суперкубки (2 — СРСР, 1 — України як тренер), а також звання чемпіона Олімпіади-88 та володаря Кубка кубків-86!

Читать полностью →

Сегодняшний день подарил миру нескольких известных людей, которые тесно связали свою жизнь с футболом:

Алексей Михайличенко (1963) — бывший полузащитник. Воспитанник киевского «Динамо», где выступал на протяжении девяти лет под руководством Валерия Лобановского. Также играл за итальянскую «Сампдорию» и шотландский «Рейнджерс». В каждом клубе становился чемпионом страны. После окончания карьеры работал помощником главного тренера в киевском «Динамо».

Позже возглавлял «бело-голубых». Под руководством Михайличенко киевляне дважды становились чемпионом Украины. Возглавлял молодёжную и национальную сборные Украины. До недавнего времени был спортивным директором «Динамо».

С 2021 года возглавляет Комитет национальных сборных УАФ.

Серхио Рамос (1986) — защитник ПСЖ, ранее выступавший в мадридском «Реале». Со сборной Испании становился чемпионом мира и Европы. Трехкратный чемпион Испании, победитель Лиги чемпионов. Летом 2005 мог перейти в каталонскую «Барселону», но сделал выбор в пользу «Реала».

Ян Коллер (1973) — бывший чешский нападающий. Известен своим высоким ростом (выше двух метров), одинаково наносит мощные удары по мячу как ногами, так и головой. Лучший бомбардир в истории сборной Чехии. В данный момент он выступает за любительскую команду родного села — AFK «Smetanova Lhota».