Віталій Гоцуляк, дитячий тренер голкіпера збірної України Георгія Бущана, перед вирішальним матчем проти Італії прокоментував початок кар’єри гравця «Динамо».
«Коли йому було 7−8 років, його привели до нас в спортивну школу — зробив це хтось з двору. Він був на дві голови вищим за своїх однолітків. І одразу ж виділявся лідерськими якостями.
Моє завдання, як першого тренера, — це знайти гравцю місце на футбольному полі, змотивувати і дати перші знання. Найголовніше — спрямувати на правильний шлях. Він хотів бути нападником, а я одразу зрозумів, що його на ворота треба ставити з таким зростом, але Жорік не сильно хотів. Спочатку він бачив себе на позиції форварда, як і всі дітки. Каже: „Хочу голи забивати і все“. Ображався. Відмовлявся.
Коли у дворі грали пацани між собою, він на воротах стояв, а от у футбольній школі бачив себе лише нападником. Довелося різними хитрощами його з нападу перевести в півзахист, тоді з півзахисту в захист. Поступово я його ближче до воріт розташовував.
Одного разу ми грали товариський матч, був хлопчик на воротах і пропустив гол. Жорік сильно не любив програвати. Він сильно хвилювався, коли гол забивали. Всі пацани не любили програвати, але для нього це була справжня трагедія. Тож він підбіг до цього хлопчика, забрав у нього перчатки, вигнав з воріт і став на його місце. Це такий доленосний випадок, бо вже потім він змирився і сказав: „Буду воротарем“. Я відповів йому: „Все, Жора, слава богу. Я радий“.
Він потім довго чекав свого часу в „Динамо“, сидів під Шовковським. Я сказав тоді, що його час прийде. Але як добре він на Євро-2020 зіграв, феєрив, можна сказати.
Ми досі з ним списуємось та зідзвонюємось. Зараз я вже нічого не можу йому підказати, він вже сам майстер. Налаштовую його тільки, щоб не завершував кар’єру в 30 років. Кажу, що воротарі грають до 40. Головне, щоб було здоров’я та бажання, але всі дані, щоб довше грати, у нього є. Він погоджується загалом. Але побачимо, як воно буде.
Такі дані, як в Жоріка, не в кожного є. Йому бог дав для воротаря все. Тільки розвивай, працюй, досягай. В принципі все те, що він і зробив. За рахунок своєї працелюбності він зробив такого Жору Бущана, якого ми зараз знаємо.
Хочу побажати йому не хвилюватись, виходити на поле та грати свою гру. Коли він не хвилюється, спокійний, грає, як уміє, то все в нього виходить», — сказав Гоцуляк.