Сьогодні, 24 лютого, минув рік із ночі, коли росія розпочала масштабне вторгнення до України по всій довжині спільного кордону та з території Білорусі. Увесь цей час Україна чинить запеклий опір окупантам, згуртувавшись в єдиний міцний кулак і поступово рухаючись до визволення своїх територій.
Київське «Динамо» з 2014 року, від початку першого етапу війни на сході України, підтримує та допомагає українським військовим, зокрема, опікуючись пораненими, які проходять реабілітацію в Київському військовому шпиталі. Однак повномасштабне вторгнення росії змусило всіх українців розширити обсяги та напрямки допомоги нашим захисникам і захисницям, а також співвітчизникам, які постраждали від наслідків загарбницької війни.
Одним із основних векторів діяльності ФК «Динамо» Київ і Фонду братів Суркіс є закупівля необхідних технічних засобів та предметів першої необхідності (зокрема засобів особистої гігієни), продуктів харчування, а також технічних засобів зв’язку та розвідувальних дронів для підрозділів ЗСУ. Крім того, неодноразово були придбані та передані підрозділам ЗСУ транспортні засоби, включаючи автомобілі та катер. Другий напрямок роботи — адресна допомога цивільним українцям, які найбільше постраждали від війни, та соціально незахищеним верствам населення.
Сьогодні, у роковини повномасштабного вторгнення росії, зі стадіону «Динамо» імені Валерія Лобановського вирушила чергова партія гуманітарної допомоги для однієї з військових частин. Українським захисникам слугуватиме ціла фура смачного та корисного вантажу — сухі набори для приготування супів і гарячих напоїв, які дозволять нашим воїнам повноцінно харчуватися та підтримувати сили в будь-яких польових умовах.
Докладніше про роботу ФК «Динамо» (Київ) та Фонду братів Суркіс на гуманітарному фронті розповів перший віцепрезидент «Динамо» Віталій Сівков:
— Сьогодні 24 лютого... У моїй пам’яті, а також пам’яті моєї сім’ї залишилася ніч рівно рік тому, коли о 4-й годині ранку почали бомбардувати Київ. І нікуди від цього не подінешся, і це лихо буде з нами. Десь у сусіда грюкнуло відро — і вже думаєш, що почалося... Та ні, не почалося. Вірю в те, що ми будемо рухатися далі, і наш народ, військові Збройних сил віддадуть усі сили, щоб ми домоглися головного на сьогоднішній день — перемоги.
Тому я маю сьогодні особливе задоволення та довіру від керівників Фонду братів Суркіс, від Григорія Михайловича та Ігоря Михайловича, вручити чергову фуру. Боюся називати точну кількість — але лік уже перейшов на десятки, ці автомобілі везуть із Європи та всього світу гуманітарну допомогу. Сьогоднішній вантаж, сухі супові набори та розчинні гарячі напої, ви бачили на власні очі, і сьогодні ми його передаємо підрозділам Збройних сил України.
Дай Боже, щоб ми більше не відзначали подібні роковини, і щоб ми дочекалися, допрацювали до тієї точки, коли досягнемо головної нашої мети — перемоги.
Продовжуємо працювати на допомогу героїчним українським військовим і постраждалим від війни українцям, наближаючи нашу спільну Перемогу!
