Коментатор Setanta Sports та журналіст Ігор Бойко у своєму Телеграм-каналі прокоментував гру в Англії колишнього захисника «Динамо» Віталія Миколенка.
«Рік Миколенка в «Евертоні» закінчився матчем в Кубку проти «МанЮнайтед». Дебютував він в матчі Третього раунду проти «Галл Сіті» в минулому сезоні.
Відразу варто говорити однозначно — помітним футболістом в Англії він за цей час не став.
Авжеж важко бути помітним, опинившись в найбільш сірій команді прем’єр-ліги. «Евертон» — місце, де життя зупинилося. Завмерло.
Рік тому могло здатися, що Миколенко переходить до команди, яка випадково опинилися внизу таблиці та дуже легко звідти вибереться. Адже «Евертон» — солідний клуб. У тім той проблема, що вже на момент переходу Миколенка він не був солідним клубом.
Влітку 2021-го «Евертон» втратив Карло Анчелотті, запросив за вказівкою власника через голову спортивного директора Рафаеля Бенітеса та пішов шляхом переосмислення всіх своїх попередніх витрат. Бенітес — майстер сухих кольорів, він може перетворити на сірість що завгодно. «Евертон», в який приходив Миколенко був вже тим, що в англійський мові називається struggling.
Швидко за Миколенком свій рік в команді має відсвяткувати й Френк Лампард. Має відсвяткувати, тому що чутки пророкують йому звільнення вже зараз напередодні ключового матчу проти «Саутгемптона» та серії невдалих результатів перед ним.
Нехай матч проти «МанЮнайтед» й закінчився поразкою, але після нього звільняти було б неправильно, адже команда билася та показала себе з дуже непоганого боку. Якщо це й станеться, то рішення буде наслідком провальних 10 хвилин проти «Брайтона», що й призвело до падіння в зоні вильоту.
Повний рік перебування в боротьбі за виживання робить «Евертон» звичайним учасником цієї боротьби як формально, так і за суттю. Команда грає погано та погано. Перше погано стосується форми, але це б можна було прийняти, якби воно призводило до результату: глибока лінія оборони, орієнтування тільки на швидкі атаки ти відсутність командної гри як в захисті, так і в нападі. Всі успіхи попереду — індивідуальні досягнення Грея та деяких інших футболістів.
Друге погано — це зміст. «Евертон» погано грає в захисний футбол. До провалу проти «Брайтона» «іриски» могли пишатися кількістю пропущених голів — всього 20, а це рівень «Тоттнема», «Ліверпуля» та «МанЮнайтед». Однак Евертон має один показник очікуваних голів у власні ворота з жахливими в захисті «Ноттінгемом» та «Борнмутом», але пропустив на 10 та 15 голів менше за них. Якби не неймовірний Лено з «Фулема», то Пікфорд був би найкращим голкіпером ліги цього сезону, зважаючи на кількість порятунків та кількість очок, які він приніс команді.
Якби команда отримувала все, на що заслуговувала, то «Евертон» був би далеко позаду усіх.
Миколенко потонув в цій сірості. Але з іншого боку він їй повністю відповідає. Помилки в захисті, малоефективні підключення до атак, позиційні провали. У грі один в один він чудовий: чіпкий та має швидкі ноги, але у всьому іншому він важлива частина цієї сірої команди.
Чи зміниться щось надалі? За Лампарда точно ні. За свою тренерську кар’єру він вже довів, що не той, хто здатен змінити ситуацію. Лампард приймає долю такою, яка вона є. Не хоче позбутися страждань, а поринає в них. Та зміна тренера може привести до потрясінь, які точно не потрібні команді, що налаштована на боротьбу за виживання. Якщо рік тому «Евертон» ще міг вважати себе випадковим учасником такого положення, то тепер все ясно. І Лампард якраз чудовий тренер для того, щоб зарядити свою команду на страждання.
Якщо ж говорити про егоїстичні моменти Миколенка-футболіста, то нехай би Лампард залишався. В його штабі є Ешлі Коул, з яким українець багато працює індивідуально та іншого такого варіанту навчитися грі на своїй позиції не отримає.
В будь-якому разі й «Евертону», й Миколенку буде складно. Новий рік не обіцяє інших фарб», — написáв Бойко.