Юрій Вернидуб розпочав своє повернення в УПЛ із поразки «Колосу» 0:1. Однак саме тренер «Кривбаса» став найпомітнішою особою на стадіоні.
Ось лише кілька цитат:
«Ти що, б###ь, хочеш, б###ь, це саме? Ми тут раз п’ять зіграємо (далі нерозбірливо)».
«Не треба тобі робити ці діагоналі, Вань!»
«Ребята, б###ь, у них три кутових — три удари!»
Але набагато більше перепалок було з арбітрами, особливо у другому таймі. Чи не на кожну фіксацію порушень «Кривбаса» й нефіксацію порушень «Колоса» Вернидуб реагував надто бурхливо. Звучали навіть фрази на кшталт «П####ц, дай грати!»
На 62-й хвилині головний рефері Юрій Іванов навіть підійшов, щоб трохи заспокоїти тренера. Це не допомогло. Вже трохи більш ніж за хвилину Вернидуб надто бурхливо відреагував на жовту картку Євгену Банаді.
За ці емоції Вернидуб отримує жовту і прохання поводитися коректніше, на яке реагує ще бурхливіше:
«Ви будьте коректним суддею! Коректність зашкалює від тебе, і від тебе теж (лайнсмену — прим.) Іди нахер, не стій тут. Усе, іди з моєї зони, я не хочу, щоб ти у моїй зоні стояв».
Пристрасті вляглися до 80-ї хвилини, коли гравець «Колоса» влучив м’ячем в обличчя Івану Зотьку. Вернидуб вирішив, що Зотька вдарили по обличчю рукою, й вирішив допитатися про це в арбітрів: «А удару рукою не було в лице? Ти ж поруч стоїш! Нічо, маха не було? Щас маха не було?»
Лайнсмен покликав Іванова, щоб той вилучив тренера «Кривбаса». Реакція не змусила себе чекати: «Ну, що ти хочеш йому сказати? Я тобі щось казав? Навіщо ти його кличеш? (далі головному арбітру) Ти що, взагалі б###ь? Що ти твориш?». Апогеєм епізоду став замах на лайнсмена зі словами «В твою харю б###ь, н###й».
Вилучення, до слова, вийшло суто в стилі УПЛ: Вернидуб пройшов п’ять кроків й став між полем та підтрибунним коридором, звідки навіть іноді давав вказівки гравцям. Розкажіть про повагу до базових правил футболу, ага.
Звідти він провів лекцію про рівень суддівства в УПЛ – чи то лайнсменові, чи то Вишняку, чи то сам собі. Вибрали моменти, які було добре чути – усе ж навіть у трансляції без коментатора місцями спіч переривався іншими звуками.
«Я тобі потім розкажу, б###ь. У вас, суддів, як було все в Україні, так і лишилося, продажні, б###ь.
...Покажи хоч одного, хто кричав, б###ь? Де? У вас там тьолок, цей кричить як недорізаний. Звикли, що весь час вам допомагають, б###ь. Живете цим, б###ь. Попрацюйте з суддями ще краще. Все життя, б###ь.
...Скільки можна, б###ь? Усе продовжується, усе що було. те і є, б###ь, у футболі цьому.
...Я йому кажу, значить, що в лице, в щелепу… не можна, а він каже, убирайся. Прибіг чувак, другу жовту. За що мені?».
