Український тренер Анатолій Бузник, який останнім часом працював у «Лівому березі», розповів про долю клубу.
— Звістка про війну застала нашу команду у Туреччині, де проходив учбово-тренувальний збір. Здавалося б, ніщо не віщувало біди. На турецькій землі «Лівий берег» плідно працював, а 22 лютого провів перший міжнародний матч, у якому здобув перемогу над казахстанським «Кайратом».
Під час того збору вдалося зустрітися і поспілкуватися із добре знайомими колегами — головним тренером кайратівців Курбаном Бердиєвим та відомим молдовським фахівцем Іваном Данільянцем.
А вже менше, ніж через добу ми дізналися про масштабне вторгнення росіян в Україну. Після цього усі роз’їхалися хто куди. Одні 5 березня повернулися до України, а інші продовжили своє перебування за кордоном.
А наприкінці того ж місяця від президента «Лівого берега» Миколи Лавренка ми дізналися, що професіонального клубу більше не буде. Після цього усі члени команди — як футболісти, так і її керівництво 31 березня написали заяви про звільнення. Що й казати, для усіх нас настали непрості часи.
Особисто мені було важко аж до сліз на очах спостерігати за останніми тренуваннями «Лівого берега» — команди, яка була готова здійснити крок щодо виходу на вищий рівень. Та що поробиш: так склалося життя...
Президент «Лівого берега» — керівна ланка, яка впродовж усіх п’яти років займалася утриманням клубу і створенням належної інфраструктури. Зараз продовжується будівництво стадіону, робиться акцент і на розвиток дитячого футболу в клубній Академії.
До «Лівого берега» приходять усі охочі, з якими працюють наші дитячі тренери. Чого не скажеш про нас, тренерів професіональної команди. На жаль, проведену нами титанічну роботу, як і всі наші мрії, бажання та помисли було зруйновано рашистами.
Ці виродки порушили все наше життя, в тому числі і футбольне. І не тільки в Україні та Європі, а й у всьому світі. Ніхто навіть і подумати не міг, що щось подібне можливе у ХХI столітті! Та як виявилось, ідіотизм та шизофренія однієї людини може внести суттєві корективи у життя багатьох мільйонів людей.
Зло виявилось набагато цинічнішим, підступнішим та жахливішим, ніж всі ми могли уявити. Від звірств рашистських виродків, які у масі своїй позбавлені належного виховання, інтелекту та культури, наш мирний народ отримав безліч трагедій.
Війна наклала відбиток на долю величезної кількості наших земляків, і чимало хто з них залишився без домівки та роботи, — сказав Бузник.