Телеграм - канал "Динамо Київ insade", вкидання чуток якого дуже часто підтверджуються, тільки що ( в 9:09) виклав ось це фото з підписом "На старт".
Щоб це означало?
Невже?
- Имя:
- Skyf из Кропивницкого
- Статус:
- Эксперт (9917 комментариев)
- Любимые клубы:
- Динамо, Ливерпуль, Зирка (Кропивницкий)
- Зарегистрирован:
- 22.02.2009 22:08
- Карма:
- 100983
- О себе:
- Живу в Кропивницком (бывшем Кировограде). Болею за Динамо с 1964 года.
- Топ-10 блогеров:
- Да
-
-
А як Вам, друзі, Ілля Квасниця?
-
Декілька слів про суботню гру.
Подякуємо гравцям за ці валідольні три бали в турнірній таблиці, за те що зуміли перемогти, Вип'ємо й випили за це, але ж....
Ребров, як учень Любановського ( не хоче Андрій Бортнік "учень", хай буде наступник, спадкоємець і т.д.), зіграв так як вчив Метр.
Атаки, атаки, вихор атак, забитий гол і можна перепочити.
-
Нічого не хочу писати про вчорашню гру, тому що той, хто захоче прочитати щось нове про цю ганьбу, то знайде, де читати і кого читати.
Але гляньте на це фото (вибачте за якість), на сумні обличя генерального директора і тіньового президента клубу і визначіться, чи може Динамо розвиватися, а не не деградючи стагнувати і чи уособлюють ці "менеджери" наші сподівання.
-
Декілька слів про молоду команду Динамо.
Спочатку давайте розберемось в тому, що таке молода команда.
Почнемо з середнім віком стартових складів Динамо у всіх п’яти іграх цього чемпіонату з:
- Минаєм – 27,2 років,
- Оболонню – 26,8 років;
- Чорноморцем – 25,1 рік;
- Ворсклою – 26,4 років;
- ЛНЗ – 26,5 років;
- Олександрією – 26,5 років. -
Як там в Черчилля: «Хто в молодості не був радикалом - у того немає серця, хто в зрілості не став консерватором - у того немає розуму»? Здається так, хоч ніхто й ніколи не чув від нащадка герцога Мальборо цю фразу.
До чого я?
В дитинстві і юності, та й в молодості, я кипів від кожного виграшу Динамо, від двох балів в турнірну таблицю.
-
Цей матч треба забути від слова «геть» або, навпаки, його потрібно крутити кожній сільській відеотеці, щоб продемонструвати всім рівень нашого футболу й постаратись забути мрії про звитяги наших футболістів. Бо їх не буде. Бо ми середня сіра команда середнього сірого класу, яка може перемагати лише за рахунок організації гри.
-
Чесне слово, я надіявся на прохід Динамо через стамбульський Бешикташ, з яким ми до цього літа зустрічались 10 разів, при цьому шість разів вигравали і лише двічі програли (в 2002 і 2011 роках). Та діло, навіть, не в статистиці. Суть в тому, що дивитись гру минулого четверга в Бухаресті без захоплення міг лише упоротий ненависник Динамо.
-
Чому Динамо? Чому? Чому нині через цю недолугу команду, яка грає в футбол, як папуас на скрипці, не можу заснути, нерви скручуються в дрихлявий канат, лаюсь до нескінченості з друзями, а дружина десь ховає залишок Джеймісона.
Боже мій, а й справді - чому? Чому не Шахтар, чому не Дніпро, не Зоря, не Чорноморець з Карпатами, а це улюблене до нестями Динамо, яке останні 20 років не додає енергії життя, а висмоктує її як вампір.
-
На мою думку, Динамо вчора зіграло свою кращу гру в цьому сезоні. Навіть ігри з Минаєм та страшними пивоварами, коли кияни забивали в ворота суперників по 4 м’ячі та переможна гра з Арісом, не були такими справними, як вчорашня. Динамо грало.... Саме "грало", а не билось за перемогу.
Динамо нарешті показало, що вміє працювати з позиції сили, грати цікаво, що не боїться суперника, що вщент по гвинтикам вміє розбирати автобуси і тролейбуси посереднього, але поважного суперника.
