Писати коментарі
і повідомлення, а також вести блог
Ставити прогнози
та вигравати
Бути членом
фан-зони
Только сразу ребята - этот блог на истину ну никак.
Дело вот в чем - одним из эпизодов который мне запомнился в этом сезоне это не бывалое ожесточение в среде наших болельщиков. Вот только сегодня читал распри по поводу "истинности" некоторых болельщиков и разные методы выявления этого феномена.
Я не согласен по ряду вопросов как и с аудиторией этого сайта так и с администрацией. Я понимая что это не сверх интиресно, но возможно это не много отвлечет нас от неизменого итога сезона - так что все вполне прилично.
И так к Шурику и К*:
- Ваш монастырь Ваши правила. Я считаю что без дискусии о финансировании "Динамо", не возможно вести сколь не будь углубленую дискусию о качестве клубного менеджмента.
Ну вот и закончился сей чемпионат, он был насыщенным и победа в нём, была бы большим праздником. Но в остатке имеем то что собственно у нас и есть. Хотел бы отметить некоторые моменты которые мне кажется можно извлечь из этого чемпионата:
- Слабая психологическая устойчивость наших игроков.Это проявляеться зачастую когда над командою весит результат и выливается в нервных концовках и излишней эмоциональности играков.
Который день уже захожу на сайт и натыкаюсь на блоги о Металисте. Однии ратуют за то что вот какой дескать Металист молодец, а другие талдычят о том что мы же "Динамо" и как же мы тут можем о всяких Металистах город городит. А причина обеим явлением банальная жаба.
Большое зеленное земноводное давит как первых так и вторых. И давит почему - да потомучто МКГ в 1/4 еврокубка а "у нашіх хлопців ще є час" (с). Просто одни становяться агрессивными и просто пытаються отгородиться от "отвратного явления", а другие пытаються примазаться к чужой победе всячески восхваляя ее - дабы показать собственную добродеятельность. Господа, для таких случаев и существует спортивная этика - где успешний соперник поздравляеться один раз, а потом идет интенсивная робота чтобы в следующий раз уже нас поздравляли. ВСЁ!
Когда который день болельщики "Динамо" решают как позиционировать себя к чужой победе это мягко говоря - НЕНОРМАЛЬНО!
П.С:
Ну, а так да когда увидел что Металист прошел было приятно и...
"Встает пьяница с утра, видит бутылка водки стоит - "опять провокация!"
Ну Алиев сказал так сказал - правда думаю иметь здесь черно белое мнение не возможно. Ну во-первых как бы там не было - доля правды в словах Александра есть и я думаю весьма весомая. Но там скорее всего есть и субьективные суждение игрока не всегда попадающего в основу - это насчет иностранцев плюс это еще и информация к размышлению всем фанатам "команды которая состоит только из наших".
Результат на футбольному полі - ось де він і ніде інше. Всі причастні до того результату від тренера до гравця і мають той рівень того результату - тому всі ці розмови про "рівень" Динамо виглядають гидко і жалюгідно. Цей рівень 3:3 з Макабі в Київі - все.....
А всі ці розмови "а от в мій час", а "при Лобановському" - бридко. Я що не пам"ятаю - був 98/99 а потім довго і нудно ми товклися на одному місці. Що головне, що після 2002 -го року теж програвали в Європі всі важливі матчі - ну тепер ще й в Україні. То чим тоді було краще чим зараз? Ці крики про не "наш рівень" це зовсім вже якась психологічна пастка - воно ж легше сказати, що той результат, що маємо "то не наш рівень" бо "наш рівень насправді ж ого ого" і тому думати і щось робити з тим, що є нічого не треба. Це вже додалось і гравцям Динамо замість того, що виконувати футбольну роботу на полі вони нервують, бігають довколо один одного, а потім "розмишляють" що рівень Динамо, а що ні. Чого вони такі нервовані? Чого не можна сказати - "зараз я граю так", ал ось "ці тренування і цкй тренувальний план" зробить мене сильніше. Ні в нас, що гравці, що болівальники приходять на стадіон з думкою ми ж "Динамо" ми ж "ого ого" і нам тільки треба "показати нашу силу". Тому і маємо команду яка психологічно вмикається лише на "на матчі честі" типу "так ми все програли, а тут ми всерівно покажемо що ще є порох в порохівницях". Ні гра це процесс і він має бути ввімкненим цілодобово, а не як у алкоголіків - це я собі пробачу бо і т.п.
П.С:
Заваров хай згадає свій Арсенал
ІМС і Алієв корпоративну етику
Я думаю, що цей блог нікому не сподобається - тези в мене популярністю не страждають. А тепер по сутті:
Микола Несенюк почав вести блог. Сайт Шурика не є офіційним ресурсом, а спілкування пана Несенюка - це приватна ініціатива останього, тому понукання деяких дописувачів, щоб їм негайно відповідали та ще й від імені клубу - я вважаю некоректним та не в дусі цього ресурсу. Це моя приватна думка. Він висловлює свою думку і ділиться деякими аспектами своєї роботи - це ж не державна установа де якщо ви зареєструєте документ то зможете його відслідковувати по всім кабінетам і столам поки керівник не винесе резолюцію. Я думаю, що треба розділяти пана Несенюка - керівника в ФК Динамо та Несенюка приватного. Можливо, для Шурика мало б сенс зробити офіційний блог для ФК Динамо на сайті чи надати таку можливість керівництву ФК Динамо з якоюсь системою модерування. Маю думку, що той самий ІМС був би радий - іноді щось писати сюди, якби йому пояснили різні переваги такого кроку. Втім Динамо хоче відкрити свій новий сайт теж з юзер контентом і якщо це він буде успішним то вони з Шуриком з часом будуть змагатися за аудиторію(?), тому....
Що ж до пана Несенюка то як би він був не "милий" до нашого серця - він поки один з не багатьох тих "ниточок" які доносять ваші ідеї в середину клубу. Я вважаю не коректним, те що деякі дописувачі спрощують завдання Несенюка в Динамо та надають поради по маркетенгу. Нема ніякої абсолютно інформації про те які кошти виділяють на завдання пану Несенюку та які саме завдання йому ставлять. Можливо Ігореві Михайловичу подобається, що в нього по полю кожного дня гарцює Шевченко і саме тому він дає кошти на Динамо, а інше його не цікавить. Більше того, маючи деяке відношення до маркетингу я можу сказати, що більшість порад які пан Несенюк отримав на цьому сайті - так вони христоматійні, але це далеко не факт що вони спрацюють з Динамо в Києві і на ті гроші(?) які пан Микола отримує.
Тому я думає, що якщо хтось хоче брати участь в керівництві ФК Динамо то очевидно треба викупити якусь частину акцій Динамо яка б надала право на отримання фінансового звіту клубу та присутності при прийняті рішень - тобі б можна було б із Маркетенгом і з Несенюком розібратись, якщо комусь хочеться.
П.С:
1) В Динамо є акції бо наскільки я розумію ФК Динамо це ЗАТ (ЗАО) Кравчук має, щось 2%
2) Ті питання та зміни в клубі які піднімають і яких прагнуть в ФК Динамо деякі дописувачі можливі тільки при частковом володіні клубу
3) Розглядати ФК Динамо як бізнес структуру - це не поганно
4) Матюкати Несенюка не треба
Все НМД
Підкажіть бо може є десь не дочитав... Коли футболіст - не такий як Андрє покидає команду - наприклад як Єрьомінко - він якщо вважає за потрібне - дякує вболівальникам і клубу. Все, що я прочитав від Єрьомінка зводилось до того, що пора йому далі йти... Чи означає це, що він не вважає за потрібне подякувати ФК ДК чи може ми його образили? Чи просто ось так він пішов?
Где Корреа - который Карлос? В самом деле, имея проблемы с креативностью в средней линии и не способность на данный момент Алиев восполнить этот пробел - можно задуматься о Карлосе. Пускай не на мачт на Рубин - вот так сразу бросишь игрока в игру - он ничего и не покажет - нет сыгранности и практики - но наигрывать то его можно - чтобы он был фактором в этом сезоне?
Не знаю почему Газзаев его погнал, на сию участь были кандидаты получше ну а теперь - где Карлос?
Багато вже про Рубін написано, але в мене я ось яка думка:
Футбол дуже жорстокий спорт в тому плані, що тренеруючи клуб треба вубудовувати цілу систему, що передбачає довготривалу роботу, а результат цієї роботи вимірюється всього відрізками по 90 хв. Тобто мало того, що сам тест короткий - - так ще і трапляється він рідко. Тому ось такий матч с Рубіном на мою думку є дуже прикрим, бо кожен опонент тестує тільки деякі аспекти - зробляної роботи тренером, а тому на мою думку питання до тренера які цей результат підняв не є пропорційними до тої роботи, що він виконав. Тим не менш, ця не пропорційність здатна посіяти сумніви і спричинити збої в виконанні всієї стратегії розвитку команди запровадженної треннером - в нашому випадку Сьоміним Ю.П.
Я думаю, що поразки якими б нестерпними вони не були, мають сприйматись адекватно - як поштовх до еволюції вибранної системи і стратегії розвитку клуба - нашого Динамо Київа. Рубін нас переграв - мудрішою грою, а не чимось більш вагомим і з цього можна навчитись. Класс команди і рівень гравців формується довго і нудно, а от тактично кращої гри на матч можна домогтись достатньо швидко - тому на мою думку помилка з Рубіном прикра, але не катастрофічна. Сьомін має свої вади, але, що імпонує це те що він робить висновку з свого досвіду, працює системно і надає уваги деталям.
А ось Мілевський це персональний біль. Це гравець який надає якості команді Динамо Київ. Зним можна будувати цілком нову модель гри для всього клубу. Але не вистачає. І на має глибоке переконання натужний прогресс такого гравця як Мілевський показує рівень користного кофіцієнту роботи всієї клубної системи. По аналогії - якщо молодий Шевченко з "х" рівнем таланту ставав майстром "у" рівня через "н" сезонів то тепер гравець таланту "х" стає майстром рівня "0.5у" за "н" сезонів і т.д. Тут дуже багато факторів, які потребують розгляду, такого стану речей і як на мене така аналітична робота була б по силі Альтману. Хоча пояснення свого бачення розвитку клубних команд паном Іщенко навертає на думку, що і він би зміг вдало працювати і поновлювати систему клуба "Динамо".
Ну а пану Мілевському в ситуації яка склалася треба згадати, що він футболіст високого рівня який може своїми силами відновити як і своє місце в команді так і прогресувати далі як майстер своєї справи, щоб повністю реалізувати себе як футболіста він мусить хоч на жилах хоч як своєю грою підкорити когось із світових грандів. Тому спокійна, впевнена праця і ніяких нервів!
