Писати коментарі
і повідомлення, а також вести блог
Ставити прогнози
та вигравати
Бути членом
фан-зони
Данный блог хочу посвятить не поражению Динамо, а роли личности на поле боя.
После ухода Ярмоленко капитанами могли стать либо Гармаш, либо Сидорчук – как два старожила.
Гармаш – игрок хороший, но психологически страшно неустойчивый. Его защитники кричат, что, мол, он переживает и потому так себя ведёт… Ну, так я тоже переживаю, и Суркисы переживают, и тренеры, и игроки, и миллионы болельщиков.
Аналізуючи матч за Суперкубок України, дійшов наступних висновків: 1. Динамо – молоде і дуже зле: вже скучили за титулами та перемогами у турнірах. Це однозначно плюс. 2. Звертається увага на самовіддачу та спортивну агресію наших гравців. Щодо Шахтаря: 1. Влітку пішов Фред, який був добрим гравцем, а також Бернард та Ферейра – не топ-граці, але гру кротів вони якось підсилювали.
Пока все прикидывают, начнется ли на днях третья мировая война, и приходят к сомнительному выводу, что все-таки вряд ли, русские люди продолжают надеяться на лучшее и верить, что на этот раз вяликая победа неизбежна, и вот почему. Для вяликой победы над США много не надо. Если американцы, к примеру, опять запустят по какому-нибудь мирному сирийскому аэродрому с детьми свои "томагавки", достаточно будет сбить хотя бы один, допустим, лопатой, допустим, когда он упадет, допустим, после взрыва, в крайнем случае, нагадить в воронку.
Стосовно матчу Реал-Ювентус… На мою думку пеналь був 100%. За таку гру в середині поля обов,язково показують жовту та/або ставлять штрафний удар. Так, цей момент став майже вирішальним. "Майже" тому, що поведінка великого Буффона і його видалення остаточно поставили хрест на Юве. Якщо порівнювати це з видаленням Зізу на ЧМ 2006, то там була пряма провокація з боку Матерацці і Зізу поступив просто по-чоловічому, хоча і не по-спортивному.
Після вчорашнього вчинку Ферейри згадав слова російського актора Серебрякова про те, що «национальной идеей России является наглость, хамство и сила». І що ж ми бачимо, дивлячись на Шахтар? Теж саме. Вся структура клубу - гравці, тренери, керівництво, «журналісти» з «експердами» - вважають, що вони кращі, вони супер, бо вони сильний клюб.
У Другій світовій війні німці майже захопили Ленінград, майже захопили Москву та майже захопили Сталінград. Все «майже», трошки не вистачило.
Після нападу на СРСР німці дуже швидко просувалися вглиб країни і справа була не тільки в превентивному ударі, як описано в «Криголамі» Суворова, а й в тому, що населення Прибалтики, Білорусі та України люто ненавиділо більшовиків та московитів, а тому сприймало вторгнення німців як визволення.
Вважаю, що більшість з нас вже чекає, коли піде з влади Путін, або його «підуть». Цікаво буде бачити, що буде коїтись на Росії, коли там почнеться хаос та голодні бунти. Багато пишуть про розпад Росії, що в нинішніх кордонах вона вже не буде існувати. Але постає питання: що буде після цього, якою буде Росія і самі росіяни?
Я немного отвлекусь от темы футбола, о хлебе насущном слово замолвлю.
Прошли выборы, Кернес с первого тура побеждает... Неплохой задел у бывших регионалов в Запорожье, Николаеве, Одессе, Днепропетровске. Я НЕ понимаю, как могут люди голосовать за колаборационистов, когда в стране идёт война? Как можно голосовать за тех, кто полтора года назад ходил на митинги с колорадской ленточкой и рашистским флагом?
Хочу обратить внимание болельщиков футбола на то, как всё то, что происходит в футбольной жизни также часто пересекается и в жизни реальной. Шахтёр по известным причинам вынужден играть на выезде. Руководство клуба и игроки полагали, что стоит им только приехать куда-нибудь, подарить городу Лигу чемпионов, бразильцам сделать пару финтов - и всё: популярность им обеспечена.
Болельщики Карпат и Севастополя вместе пели гимн Украины!
