война

Футболісти криворізького «Кривбасу» передали бронзові медалі УПЛ родинам загиблих ультрас.

Одразу після того, як футболістам і працівникам Клубу вручили нагороди за третє місце в чемпіонаті УПЛ сезону 23/24, гравці виступили з особливою пропозицією. Вони вирішили передати медалі родинам ультрас «Кривбасу», які віддали життя за нашу свободу та незалежність. Символічно, що одразу після церемонії нагородження футболісти підійшли до Трибуни Героїв стадіону «Гірник» і повісили медалі на силуети полеглих бійців.

«Гравці зробили пропозицію, від якої я не міг відмовитися, а можу тільки приєднатися. Вони виявили бажання передати нагороди 18-м родинам ультрас червоно-білих, які віддали найцінніше у цій війні — власне життя. Тому що без їхнього подвигу не було б нашого успіху сьогодні», — цитує віце-президента клубу Артема Гагаріна офіційний сайт «Кривбаса».

Велика вдячність всім захисникам та захисницям України! Низький вам уклін. Слава Україні!

Півзахисник Георгій Судаков розповів в коментарі Inews.co.uk, де хоче зіграти влітку — на Євро-2024 чи на Олімпіаді в Парижі.

— Я дуже пишаюся тим, що представляю свою країну на цих двох змаганнях. Сподіваюся, що зіграю на обох. Я відчуваю впевненість і сподіваюся, що ми будемо грати в хороший футбол. Не дивуйтеся, якщо Україна добре виступить на Євро. Ми досягли високого рівня, коли нас поважають у всьому світі. Наші результати в Німеччині можуть бути будь-якими. Я не можу обмежити, куди ми можемо йти. Потенційно ми можемо зайти дуже далеко, і я готовий до цього, — сказав донеччанин.

Півзахисник Георгій Судаков відверто заявив в коментарі Inews.co.uk, що хоче залишити донецький «Шахтар» вже найближчого літа.

— Сьогодні в Україні немає безпечного місця. Всі бояться. Психічно важко. Кожного разу, коли моя дочка чує сирени, вона біжить ховатися під ковдру. Змиритися з цим важко. У мене є можливість перевезти сім’ю за межі України. Яскравий приклад того, як це зараз, — наша остання гра в Дніпрі тривала п’ять годин. Було чотири перерви на сирени повітряної тривоги, і кожного разу було досить важко повертатися. Особливо важко, коли я в Європі і бачу повідомлення від дружини про атаку о четвертій ранку і ракети над головою.

Я щойно говорив з нею про це 30 хвилин тому. Моє ставлення таке — в «Шахтарі» я досяг максимального, максимально розвинувся як гравець і готовий рухатися вперед. Я сподіваюся показати, що я можу зробити на Євро, і тоді моє майбутнє зможе бути вирішеним. Англійська прем’єр-ліга — моя мрія. Було б чудово грати там в одному з найкращих клубів. Я не можу виділити жоден з них як свій пріоритет, — сказав донеччанин.

На війні із Росією загинув колишній футболіст тернопільської «Ниви» Роман Сорока. Про це інформує офіційний телеграм-канал клубу.

«У боях за Україну загинув екс-гравець „Ниви“ — Роман Сорока. Сумну звістку про загибель захисника України повідомив його син Степан. Роману було лише 46 років.

Колектив футбольного клубу „Нива“ висловлює свої співчуття близьким та рідним Романа. Світла Памʼять…», — говориться у повідомленні.

Сумна звістка з війни знову пекучим болем відгукується у футбольній громаді. Додому на щиті повернувся ще один наш захисник — Іван Шевченко з позивним «Технік». Він загинув під час виконання завдання за призначенням.

Іван був командиром відділення окремого взводу розвідки. У свої 22 роки мав важкий шлях за спиною, і не дивлячись ні на що, пройшов його гідно. Він завжди славився своєю стійкістю, прямотою і сильним характером, що не одноразово доводив як на полі бою, так і під час відпочинку.

ФК «Динамо» (Київ) висловлює глибокий сум з приводу загибелі Івана та щирі співчуття його рідним та близьким. Ми завжди будемо пам’ятати про його героїчний подвиг. Вічна пам’ять Герою.

Назавжди в строю!

У сезоні-2023/2024 Українська асоціація футболу уперше з початку повномасштабного вторгнення провела фінальний поєдинок Кубку України, який назвали Матчем вдячності Силам оборони України, адже проведення матчів, та ще й з уболівальниками на стадіоні, є можливим саме завдяки захисникам та захисницям.

Усі кошти від продажу квитків, а саме — 1 400 000 грн, Українська асоціація футболу передає на реабілітацію військових.

Асоціація разом із Recovery планує придбати комплекти з ерготерапевтичних м’ячів Smart Ball та планшетів, що передадуть у дев’ять реабілітаційних центрів. Ці набори стануть важливим доповненням у зали ерготерапії та прискорять відновлення військових після поранень.

Наш клуб разом із Фондом братів Суркіс продовжує надавати всебічну допомагу тим, хто у цей непростий для нашої країни час найбільше потребує її, — українській армії, дітям, різноманітним фондам та організаціям.

Кожного тижня, фактично цілодобово, ми обробляємо та задовольняємо запити від військових, прикордонників, які опікуються тимчасовими переселенцями, відправляючи допомогу в усі куточки нашої країни, а також на передову.

Підставки для дронів та автоматичні зарядки для магазинів

Фонд братів Суркіс передав уже другу партію підставок під дрони та автоматичних зарядок для магазинів. Ці речі будуть корисними для підтримки безпеки та зручності у використанні дронів, а також підтримки новацій у безпілотних системах.

Маскувальні сітки для ДПСУ

Прибула третя партія сіток - Фонд братів Суркіс та ФК «Динамо» (Київ) передали уже 60 тонн до ДПСУ, які будуть використані як маскувальні. Сітки розʼїхалися на передову, а також у різні куточки України.

Дитяче харчування

Фонд братів Суркіс та ФК «Динамо» (Київ) продовжують працювати не лише з військовими, а й із переселенцями у прифронтових зонах та лікарнями. Наразі приїхала чергова фура з дитячим харчуванням для малюків, яка була спрямована нужденним сім'ям.

Доктор філологічних наук і мовознавець Ірина Фаріон висловила свою думку щодо мобілізації футболістів.

— Як ви вважаєте, чи потрібно бронювати професійних футболістів під час війни?

— В Конституції України є 65-та стаття. Захист Вітчизни — це конституційний обов’язок кожного чоловіка, і не важливо, футболіст це чи не футболіст. Наскільки мені відомо, в Україні заброньовані блазні «95-го Кварталу» та актори цирку. Але разом з тим є багато людей з цієї царини, які могли отримати бронь, але вони пішли воювати. Це справа честі. Якщо люди розуміють, що таке честь, то йдуть воювати у першу чергу для того, щоб захистити свою родину і дітей. 

— Але багато відомих спортсменів під час війни прославляють Україну за кордоном і донатять на ЗСУ. Чи не принесуть вони таким чином більше користі, чим на фронті, адже ніколи не тримали зброї в руках?

— Одні річ — донати, і зовсім інша — це людський ресурс. Скоро не буде кому тримати зброю на нулі. Мій зять там уже давним давно і я чую, що говорять хлопці: «Що з цих донатів, якщо скоро не буде людей, які можуть ними скористатися?». Не треба себе відкуповувати від свого прямого конституційного обв’язку. 

Не можуть воювати тільки ті чоловіки, які мають певні застереження щодо стану здоров’я чи не підходять за віковою категорією. Слава України наступить тільки тоді, коли ми переможемо на полі бою. Судячи з того, що зараз відбувається в інформ-просторі, то нас готують до страшної та дикої капітуляції. 

Чого варте тільки те, коли у Львові відбуваються прихований шабаш «хароших рускіх»!? «Харошиє рускіє» можуть бути тільки в чорному пакеті. Ця зустріч означає, що є певні домовленості, щоб виводити нас на дружбу з нашими «братьямі». 

То чим у такому випадку будуть славити Україну наші спортсмени — м’ячем чи боксерською рукавицею? Це не має жодного значення. Он у поляків немає сильного футболу, зате Польща процвітає, маючи дуже сильній голос в європейській унії! В цей же час поляки готуються і мілітаризують свою країну.

Не робіть собі ілюзій, що спорт приносить славу країні. Сьогодні Славу Україні приносить воїн ЗСУ! А раніше цього не зміг зробити ні вчитель, ні священик. Тому була війна з церквою, бо до нас завели московських попів, і війна з учителями через знищення системи освіти. Міністрами освіти призначали дегенератів, неуків, плагіаторів і потвор. Я маю на увазі Лісового, Квіта, Гриневича, Табачника. Ці люди працювали на знищення освіти. Це не приносить слави нашій країні. От коли переможемо, тоді будемо грати у футбол.

Андрій ПІСКУН

В результате боевых действий погиб доброволец, гражданин Грузии Серго Горнакашвили.

На Харьковском направлении погиб Серго Горнакашвили, который был родом из села Омало Ахметского муниципалитета. Грузинский доброволец выступал за украинский футбольный клуб «Колос», что из Великой Дымерки Киевской области.

Многие грузинские добровольцы воюют в Украине с самых первых дней полномасштабного российского вторжения. По неподтвержденной информации, их количество достигает 1500.

На стороне Украины грузинские бойцы воюют, в частности, в составе четырех подразделений — «Грузинский легион», «Кавказский легион», «Тбилиси» и «Черный орел». С начала полномасштабного вторжения России известно о гибели более 60 грузинских бойцов.

Недострана под названием «россия» продолжает получать совсем не те результаты оккупационной войны в Украине, на которые она рассчитывала перед тем, как вторгнуться на территорию нашей страны.

Вместо «взять Киев за три дня», армия бомжей и мародёров без малого два года убивает саму себя о стену украинских бойцов и патриотов.

А сегодня, 25 мая, у недоимперцев снова есть особый повод, у них сегодня снова очередной юбилей! Согласно ежедневной сводке Генерального штаба ВСУ, за период с 24 февраля 2022 года по 25 мая 2024 года потери врага в живой силе составили 500 тысяч человек. А точнее — 500 080 порций биологического материала для отправки восвояси в праздничных полиэтиленовых мешках.

И это они «еще даже не начинали».

Что ж, земля вам бетоном, выродки!

Также отметим, что за время войны ВСУ уничтожили 7 с половиной тысяч российских танков (7650), 356 самолетов, 326 вертолетов, а также более 14 тысяч боевых бронированных машин.